Ісихій Хоривіт, безмовник (ісихаст)

Історія святого Ісіхія — це надзвичайно глибокий та повчальний приклад того, як щире каяття здатне повністю переродити людську душу. Спершу він не дбав про спасіння своєї душі, проте раптова важка хвороба змусила його переосмислити життя та стати на шлях духовного очищення. Після цього святий Ісіхій обрав суворий затвор, у якому самовіддано провів дванадцять років. Увесь цей час він перебував у безперестанній молитві та щирих сльозах, а його щоденною їжею були лише хліб і вода. Коли наблизилася година його земної кончини, стурбовані ченці обителі виламали двері келії, намагаючись поговорити з ним наостанок. Проте святий перед смертю промовив лише одну мудру настанову: «Простіть! Хто зберігає в душі пам'ять про смерть, той не стане грішити». Вражена таким дивовижним перетворенням, братія з великою шаною поховала його тіло. Згодом, коли монахи вирішили відшукати його святі мощі, то не знайшли їх у могилі. Це таємниче зникнення стало для всіх очевидним доказом того, наскільки потужною є сила істинного покаяння, здатного дарувати спасіння кожному, хто щиро прагне виправитися, навіть після багатьох років духовної недбалості.