Ісихій Віфінський, посник

Преподобний Ісіхій — видатний угодник Божий, який із самого дитинства обрав шлях доброчесності та щирого служіння Господу. Залишивши своє рідне місто Адрапу, він відправився у далеку пустелю неподалік від Адранії, прагнучи цілковитої духовної усамітненості. Його новим притулком стала сувора гора Майоніс. Попри постійні підступи та залякування з боку демонів, святий непохитно продовжував свій шлях: власноруч звів скромну келію та присвятив усе життя суворому посту й молитві. Прагнучи забезпечити себе їжею, святий Ісіхій заклав невеликий сад. Коли ж дикі птахи почали нищити плоди його праці, преподобний звернувся з гарячою молитвою до Бога, і пернаті назавжди залишили це місце. Згодом пустельник побудував храм на честь святого Апостола Андрія, де оселився разом зі своїми вірними учнями. Серед численних див, здійснених святим за життя, особливе місце посідає зцілення одержимої дівчини. Саме тоді праведник пророкував, що в майбутньому на цьому святому місці постане обитель для жінок-черниць. Якось під час подорожі Ісіхій зустрів чоловіка, у якого впав і не міг підвестися знесилений віл. Лагідно погладивши тварину, святий наказав їй підвестися — і віл миттєво встав на ноги. Завдяки невпинному духовному зростанню, преподобний сподобився честі спілкуватися з Ангелами. Господь відкрив йому точну дату земної кончини за тридцять днів до її настання. Передчуваючи перехід у вічність, Ісіхій зібрав навколо себе учнів, дав їм останні мудрі настанови та з тихою радістю віддав свою душу в руки Творця, відійшовши в небесні оселі. Спочатку тіло великого подвижника упокоїлося у зведеній ним церкві святого Апостола Андрія. Згодом єпископ Феофілак урочисто переніс його святі мощі до міста Амасію. Пророцтво преподобного Ісіхія повністю збулося: на місці його духовних подвигів дійсно було засновано жіночий монастир, який став осередком віри та благочестя.