Кодрат і ті, хто з ним: Кипріан, Дионісій, Анект, Павло, Крискент, Дионісій, Вікторин, Віктор, Никифор, Клавдій, Діодор і інші

Під час гонінь на християн у III столітті блаженна жінка на ім'я Руфіна, рятуючись від переслідувань, народила сина Кодрата в горах і незабаром померла. За Божим провидінням, немовля було чудесно збережене живим і було вигодоване. Кодрат провів своє дитинство та юність у пустелі, де зустрів християн і прийняв істинну віру. Він навчився читати і вивчав лікарське мистецтво, але надавав перевагу самотності та молитві в горах. За наказом гонителя християн Декія, військовий начальник на ім'я Ясон прибув до Коринфа, де захопив Кодрата та його друзів, кинувши їх до в'язниці. Святий мужньо захищав свою віру, незважаючи на катування, і підтримував інших мучеників. Не досягнувши відречення, Ясон наказав кинути їх на поталу звірам, але звірі їх не чіпали. Мучеників прив'язували до колісниць і тягнули містом, піддаючи приниженням. Врешті-решт, їм було призначено усікання мечем. Вони попросили трохи часу для молитви і потім один за одним підійшли до кату. Учні Кодрата також постраждали за Христа: Діонісій був заколений ножем; Вікторин, Віктор і Никифор були живцем розчавлені; Клавдії відрубали руки і ноги; Діодор сам кинувся у вогонь, приготований для нього; Серафіона обезголовили; Папію і Леоніда втопили в морі. Багато святих жінок також добровільно пішли на муки за Христа, наслідуючи чоловіків.