Костянтин Богоявленський, пресвітер

У 1896 році в родині диякона Успенської церкви міста Єкатеринбурга народився син, якого в хрещенні назвали Костянтином. У десять років його віддали на навчання до Єкатеринбурзького духовного училища, де, незважаючи на труднощі, успішно продовжив навчання. У 1911 році він закінчив училище і був переведений до Пермської семінарії, де в 1917 році отримав звання студента і був рукоположений у сан пресвітера. Служіння його почалося в селі Меркушино, відомому як місце явлення нетлінних мощей праведного Симеона Верхотурського. У 1918 році, в умовах громадянської війни, в районі спалахнули народні бунти. Отець Костянтин, підтримуючи народ, став жертвою репресій. Після придушення повстання він і староста храму були розстріляні 14 липня 1918 року. Згідно з метричними записами, його смерть була зафіксована як 'розстріл'. Відспівування здійснювали священик Олексій Хлинов і диякон Феодор Олексєєв. У 1996 році в селі було засновано подвір'я Ново-Тихвінського жіночого монастиря, а в 2002 році були знайдені нетлінні останки святомученика Костянтина. Він був канонізований 17 липня 2002 року.