Костянтин Любомудров, пресвітер

Святий Костянтин народився 27 липня 1879 року в селі Георгіївському Ростовського району Ярославської губернії. Освіту отримав у Ярославському духовному училищі і був призначений псаломщиком у церкві Святого Пантелеймона в Ярославлі. У 1900 році склав іспит на звання вчителя церковно-приходської школи та отримав місце вчителя в Смоленській церкві. У 1908 році був рукоположений у диякона, а в липні – у священика до монастиря Преображення. У 1911 році призначений настоятелем Нікольської церкви в селі Маркове та законодавцем Марковського училища. У 1913 році отримав вищу богословську освіту. У 1919 році закінчив Московську духовну академію і був призначений настоятелем церкви 'Всіх, що сумують, радість' у Москві, де служив до 15 квітня 1932 року, коли був заарештований. На допиті відповідав, що не проповідує антирадянських проповідей і служить у церковному дусі. Тим не менш, був обвинувачений в антирадянській агітації і 10 травня 1932 року засуджений до п'яти років заслання в Казахстан. Повернувшись у 1935 році до Москви, не зміг влаштуватися і поїхав до Можайська, де продовжив служити. Арештований 29 жовтня 1937 року, ув'язнений у Таганську в'язницю. На слідстві заперечував антирадянську діяльність, але був обвинувачений у контрреволюційній агітації. 17 листопада 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу. Священик Костянтин Любомудров був розстріляний 19 листопада 1937 року і похований у безвісній могилі на полігоні Бутово під Москвою.