Костянтин Разумов, пресвітер

Отець Костянтин Васильович Разумов народився в 1869 році в селі Головинському Буйського повіту Костромської губернії. З 1890 по 1895 рік служив псаломщиком, у 1895 році був рукоположений у диякона, а в 1904 році в сан священника в Успенському монастирі міста Кінешма. Служив до закриття монастиря в 1924 році, а після – в кіношемському соборі. У двадцятих роках не раз заарештовувався ГПУ; під час арешту в 1929 році пояснював, що має авторитет серед віруючих. У 1933 році, повернувшись до Кінешми, жив у прихожан, де була влаштована церква, і служив приховано. Його відвідування духовних дітей стали відомі НКВД. 20 лютого 1936 року був заарештований. Разом з ним – священник Іоанн Румянцев та інші. Їх привезли до Кінешмської тюрми. Отець Костянтин відкинув звинувачення в антирадянській агітації, стверджуючи, що не вів контрреволюційної діяльності. Слідчий намагався дізнатися обвинувачувальні свідчення, але священник залишався непохитним у своїх відповідях. 15 липня 1937 року о. Костянтин Разумов та Єлизавета Румянцева були засуджені до п'яти років заслання в Казахстан, о. Іоанн Румянцев та Анна Серова – до п'яти років виправно-трудового табору. Отець Костянтин незабаром помер у засланні, інші не повернулися з ув'язнення.