Костянтин Снятиновський, пресвітер

Священномученик Костянтин народився в 1867 році в родині диякона Петра Снятиновського. У 1881 році закінчив Володимирське духовне училище, а в 1887 році – Володимирську духовну семінарію. У 1888 році був рукоположений у священики в Переславлі-Залеському, де служив до своєї смерті. З 1892 року був членом товариства допомоги нужденним і був нагороджений набедреником у 1899 році. Отець Костянтин одружився з учителькою Надією Антонівною. Він побудував будинок у центрі міста, поліпшив ділянку землі та розвів сад з яблунями, малинами та іншими рослинами. У родині існував звичай пекти пироги з малиною, і всі збиралися на вечірній чай. У 1913 році був обраний уповноваженим на єпархіальний з'їзд, а в 1914 році – на з'їзд духовенства Володимирської єпархії. Він підтримував незаможні родини міста і був відомий як видатний проповідник і благодійник. Після більшовицького перевороту, у лютому 1918 року, отець Костянтин був заарештований і страчений. Його тіло було знайдено з штиковими ранами і поховане за вівтарем церкви митрополита Петра. 31 березня 1918 року Святійший Патріарх Тихон відслужив заупокійну Літургію, під час якої поминали священномученика Костянтина. Він був канонізований Руською Православною Церквою у 2001 році. Життя отця Костянтина є прикладом служіння Богу, допомоги нужденним і прощення ворогів.