Костянтин Сухов, пресвітер

Святий Костянтин народився 7 травня 1867 року в родині священника Івана Петровича Сухова в селі Жемковка Сизранського повіту Симбірської губернії. Навчався в Симбірській духовній семінарії і 18 липня 1887 року закінчив повний курс богословських наук. Після рукоположення в диякони та священники служив у різних селах, включаючи Ясашну Ташлу та Опалиху. У 1890 році був прийнятий у клір Самарської єпархії та служив у селі Старо-Дворянка, а потім у Царевщині, де здобув любов прихожан і був завідувачем церковно-парафіяльної школи. У 1900 році повернувся в Царевщину за проханням прихожан після тимчасового переведення в Узморе. У 1903 році переїхав до Бугуруслана, де став настоятелем Спасо-Вознесенського собору і активно брав участь у земському зібранні, добиваючись покращення умов життя для селян. Його зусилля щодо просвіти народу та покращення охорони здоров'я викликали ненависть у більшовиків. 25 лютого 1918 року очолив Хресний хід, протестуючи проти беззаконня. У жовтні 1918 року був заарештований і розстріляний на березі річки Кінель, де раніше здійснював хрещенські молебні. Його тіло було поховане таємно, і місце поховання залишилося невідомим. 17 липня 2001 року був прославлений у лику святих новомучеників і сповідників Російських. Пам'ять його святкується 9 (22) жовтня і в день Собору новомучеників і сповідників Російських.