Ксенофонт (Бондаренко), ієромонах

Преподобний Ксенофонт (в миру Костянтин Андрійович Бондаренко) народився 13 травня 1886 року в селі Нікітівка Валуйського повіту Воронезької губернії в селянській родині. Закінчивши Копано-Нікітівську народну школу, допомагав батькові по господарству. 21 січня 1910 року вступив до Троїце-Сергієвої Лаври, де 15 червня 1916 року був пострижений у мантію з іменем Ксенофонт. У 1918 році був рукоположений в ієродиякона, а в 1926 році – в ієромонаха. Після закриття Лаври в 1919 році залишився в ній як слюсар. У 1924 році переїхав до Петрограда, працював механіком, а потім повернувся до Москви, де служив у храмах. У 1932 році служив у храмі села Михайлівського Звенигородського району. У 1935 році був арештований і ув'язнений у Бутирську в'язницю за звинуваченням в антирадянській агітації. 21 березня 1935 року слідство було завершено, і ієромонах Ксенофонт був звинувачений у систематичній антирадянській агітації серед селян. 31 березня 1935 року Особливе засідання при НКВД засудило його до трьох років ув'язнення в виправно-трудовому таборі. Він був відправлений до Темлагу, де провів увесь час ув'язнення. У серпні 1937 року він повернувся з табору і оселився в місті Олександрові, Володимирської області. У цей час почалися гоніння на Руську Православну Церкву. 19 вересня 1937 року відвідав архімандрита Кроніда, після чого був арештований 20 листопада 1937 року і ув'язнений у Таганську в'язницю. 7 грудня 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу. Ієромонах Ксенофонт був розстріляний 10 грудня 1937 року і похований у безіменній загальній могилі на полігоні Бутово під Москвою.