Кир і Іоанн

Святі страстотерпці постраждали за ім'я Христове 31 січня в царювання Діоклетіана в місті Коноп. Після їхньої мученицької кончини християни таємно поховали їхні святі тіла. Мощі святих були знайдені багато років потому, коли християни почали будувати церкви без страху, особливо з часу імператора Феодосія Великого. Імператор, який переміг західного царя Максима, надіслав до святих отців в Єгипті з проханням про допомогу. Святий Сенуфій, не бажаючи залишати свою келію, благословив патріарха Теофіла, щоб той надіслав царю хламиду і жезл, які повинні були дати силу в битві. Цар, слідуючи вказівкам, здобув перемогу, і на пам'ять про це була зведена статуя. Патріарх Теофіл, бажаючи побудувати церкву на ім'я святих Апостолів, вирішив перенести мощі Кира і Іоанна. Святий Кирило, його наступник, отримав видіння від ангела про перенесення мощей у Мануфін, де раніше знаходилося капище демонів. Після перенесення мощей нечисті духи пішли, і місце стало джерелом зцілень. При святійшому Євлогії, патріарху александрійському, зцілення відбувалися завдяки молитвам святих. Один із чудесних випадків стосується Аммонія, сина градоначальника, який зцілився від болісних пухирів за вказівкою святих. Інші зцілення включають сліпого Феодора, який прозрів, і Калоса, який зцілився від перелому ноги. Безліч чудес святих Кира і Іоанна підтверджує їхню силу як безкоштовних лікарів, включаючи зцілення від водянки, лихоманки і навіть отруєння. Святі являлися людям у видіннях, даючи вказівки, які призводили до зцілень. Усі ці чудеса свідчать про благодать, даровану святим, і їхні мощі продовжують бути джерелом зцілень і допомоги віруючим.