Кирило

Святий Кирило, архієпископ Єрусалимський, народився в Єрусалимі у 315 році і був вихований у суворому християнському благочесті. Досягши повноліття, він прийняв чернецтво, а в 346 році став пресвітером. У 350 році, після смерті архієпископа Максима, він став його наступником на Єрусалимській кафедрі.

У сані Єрусалимського Патріарха святитель Кирило ревно боровся проти єресей Арія та Македонія. Цим він викликав проти себе ненависть аріанствуючих єпископів, які домоглися його скинення та вигнання з Єрусалима.

У 351 році, на свято П'ятдесятниці, в Єрусалимі близько 3-ї години дня з’явилося чудесне знамення: на небі постав Чесний Хрест, що сяяв сліпучим світлом. Він простягався від Голгофи до гори Елеонської. Святитель Кирило повідомив про це знамення імператора-аріанця Констанція (351–363), сподіваючись навернути його до Православ'я.

Скинутий Сардикійським Собором єретик Акакій, який був митрополитом Кесарійським, вирішив вигнати святителя Кирила, користуючись сприянням імператора. Коли в Єрусалимі настав сильний голод, святитель Кирило на справи милосердя витратив усе своє майно. Оскільки голод не припинявся, святитель почав продавати церковні речі, купуючи на виручені гроші пшеницю для голодуючих. Вороги святителя розпустили чутку, нібито бачили в місті жінку, що танцювала у священному вбранні. Скориставшись цією чуткою, єретики силою вигнали святителя.

Святитель знайшов притулок у єпископа Сільвана в Тарсі. Після цього в Селевкії зібрався Помісний Собор, на який прибуло близько 150 єпископів. Серед них був і святитель Кирило, якого митрополит Акакій хотів не допустити до засідань, але Собор не погодився. Тоді Акакій залишив Собор і перед імператором та патріархом-аріанцем Євдоксієм звів наклеп і на Собор, і на святителя Кирила. Імператор піддав святителя ув'язненню.

Коли запанував імператор Юліан Відступник (361–363), він, нібито з благочестя, скасував усі постанови Констанція, спрямовані проти православних. Святитель Кирило повернувся до своєї пастви. Через деякий час, коли Юліан утвердився на престолі, він відкрито відрікся від Христа. Він дозволив юдеям відновити зруйнований римлянами Єрусалимський храм і навіть виділив їм на будівництво частину коштів із державних податей. Святитель Кирило пророкував, що слова Спасителя про розорення самих каменів храму (Лк. 21, 6) безперечно справдяться, і богохульний задум Юліана зазнає краху. Одного разу вночі стався такий сильний землетрус, що навіть уцілілі основи давнього Соломонового храму зсунулися з місця, а новоспоруджені — впали і розсипалися на порох. Коли юдеї все-таки знову почали будівництво, з неба впав вогонь і винищив робочі знаряддя. Великий жах охопив усіх. Наступної ночі на одязі юдеїв з'явилося знамення хреста, яке вони нічим не могли знищити.

Після цього Небесного підтвердження пророцтва святителя Кирила, його знову вигнали, а кафедру Єрусалимську зайняв святий Киріак. Але незабаром святий Киріак прийняв мученицьку кончину (+ 363, пам'ять 28 жовтня).

Після загибелі імператора Юліана святитель Кирило повернувся на кафедру, але за правління імператора Валента (364–378) втретє був відправлений у заслання. Лише за святого благовірного царя Феодосія Великого (379–395) він остаточно повернувся до своєї архіпастирської діяльності. У 381 році святитель Кирило брав участь у II Вселенському Соборі, який засудив єресь Македонія і затвердив Нікео-Царгородський Символ віри.

З творів святителя Кирила особливо відомі 23 повчання (18 оголошувальних для тих, хто готується прийняти Хрещення, і 5 для новохрещених) та дві бесіди на євангельські теми: "Про розслабленого" та "Про перетворення води на вино в Кані".

В основі оголошувальних повчань лежить детальне роз'яснення Символу віри. Святитель пропонував християнину записати Символ віри "на скрижалях серця". "Члени віри, – навчає святий Кирило, – складені не за людським вимислом, але з усього Письма зібрано все найважливіше і таким чином складено одне віровчення. Як гірчичне сім'я в малому зерні містить безліч гілок, так точно і віра в кількох висловах поєднує все вчення благочестя Старого і Нового Заповіту". Помер святитель Кирило в 386 році.