Лонгин і Іоанн Яренгські

Преподобні Іоанн і Лонгін Яренгські жили в XVI столітті як іноки Соловецького Спасо-Преображенського монастиря під керівництвом святого Філіпа. Вони здійснювали подвиг строгого посту і молитви, виконуючи волю ігумена і зростаючи в духовному житті. У 1561 році, вирушивши по монастирських справах у Тверську землю, вони загинули в бурі на Білому морі, коли їхнє судно розбилося. Тіла святих були знайдені нетлінними на 120 верст від обителі, в усті річки Сосновки, і покладені в каплиці на честь святителя Миколая в селі Яренга. Чудесні знамення підтвердили святість преподобних, і багато хворих отримували зцілення біля їхніх чесних мощей. З часом на місці їхнього поховання виник монастир. У 1625 році монах Ілія Теллов повідомив патріарха Філарета про чудеса, що відбувалися біля гробниці святих. Свідчення про чудесні зцілення були ретельно досліджені і підтверджені. 2 липня 1638 року святі мощі були перенесені до новозбудованого храму обителі, і на честь цієї події пам'ять святим Іоанну і Лонгину Яренгським була встановлена 3 липня.