Лука
Євангеліст апостол від 70-ти, сщмч.
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Святий апостол і євангеліст Лука, уродженець Антіохії Сирійської, апостол із 70-ти, сподвижник святого апостолаПавла (Фил. 1, 24; 2 Тим. 4, 10), лікар з освіченого грецького середовища. Почувши про Христа, Лука прибув до Палестини і тут палко сприйняв спасенне вчення від Самого Господа. Серед 70 учнів святого Лука був посланий Господом на першу проповідь про Царство Небесне ще за життя Спасителя на землі (Лк. 10, 1 - 3). Після Воскресіння Господь Ісус Христос явився святим Луці і Клеопі, що йшов до Еммауса.
Апостол Лука взяв участь у другій місіонерській подорожі апостола Павла, і з того часу вони були нерозлучними. Коли святого Павла залишили всі співробітники, апостол Лука продовжував ділити з ним всі труднощі подвигу (2 Тим. 4, 10). Після мученицької кончини первоверховних апостолів святий Лука залишив Рим і з проповіддю пройшов Ахайю, Лівію, Єгипет та Фіваїду. У місті Фіви він мученицько закінчив земний шлях.
Передання засвоює йому написання перших ікон Божої Матері. "Благодать Того, Хто народився від Мене і Моя милість з цими іконами нехай буде", - сказала Пречиста Діва, побачивши ікони. Святий Лука написав також ікони святих первоверховних апостолів Петра Павла. Євангеліє написане ним у 62 – 63 роках у Римі, під проводом апостола Павла. Святий Лука в перших віршах (Лк. 1,3) чітко висловив мету своєї праці: найбільш повно і в хронологічній послідовності описав по порядку все, що відомо християнам про Ісуса Христа та Його вчення, і тим самим дав тверде історичне обґрунтування християнської надії (Лк. 1, 4). Він ретельно досліджував факти, широко використовував усне передання Церкви та оповідання Найчистішої Діви Марії (Лк.2,19;Лк.2,51).
У богословському змісті Євангеліє від Луки відрізняється насамперед вченням про загальність спасіння, здійсненого Господом Ісусом Христом, про всесвітнє значення євангельської проповіді. Святий апостол написав також книгу Дій святих апостолів у 62 - 63 роках у Римі. Книга Діянь, будучи продовженням Четвероєвангелія, розповідає про труди і подвиги святих апостолів після Вознесіння Спасителя. У центрі оповідання - Апостольський Собор (51 рік після Різдва Христового), як основна церковна подія, що стала догматичним підґрунтям для відмежування християнства від юдейства і самостійного поширення його у світі (Дії 15, 6 - 29). Богословським предметом книги Дій є переважно Домобудування Святого Духа, яке здійснюється в заснованій Господом Ісусом Христом Церкві від Вознесіння і П'ятидесятниці до Другого Христового пришестя.
Лука Евангелист апостол от 70-ти, сщмч.: Апостол и евангелист Лука
Лука Евангелист
Святой апостол и евангелист Лука, уроженец Антиохии Сирийской, апостол из 70-ти, сподвижник святого апостола Павла (Фил. 1, 24; 2 Тим. 4, 10), врач из просвещенной греческой среды. Услышав о Христе, Лука прибыл в Палестину и здесь горячо воспринял спасительное учение от Самого Господа. В числе 70-ти учеников святой Лука был послан Господом на первую проповедь о Царствии Небесном еще при жизни Спасителя на земле (Лк. 10, 1 - 3). После Воскресения Господь Иисус Христос явился святым Луке и Клеопе, шедшим в Еммаус.
Апостол Лука принял участие во втором миссионерском путешествии апостола Павла, и с тех пор они были неразлучны. Когда святого Павла оставили все сотрудники, апостол Лука продолжал делить с ним все трудности благовестнического подвига (2 Тим. 4, 10). После мученической кончины первоверховных апостолов святой Лука покинул Рим и с проповедью прошел Ахайю, Ливию, Египет и Фиваиду. В городе Фивы он мученически окончил земной путь.
Предание усваивает ему написание первых икон Божией Матери. "Благодать Рождшегося от Меня и Моя милость с сими иконами да будет", - сказала Пречистая Дева, увидев иконы. Святой Лука написал также иконы святых первоверховных апостолов Петра и Павла. Евангелие написано им в 62 - 63 годах в Риме, под руководством апостола Павла. Святой Лука в первых стихах (Лк. 1,3) четко выразил цель своего труда: наиболее полно и в хронологической последовательности описал по порядку всё, что известно христианам об Иисусе Христе и Его учении, и тем самым дал твердое историческое обоснование христианского упования (Лк. 1, 4). Он тщательно исследовал факты, широко использовал устное предание Церкви и рассказы Самой Пречистой Девы Марии (Лк.2,19;Лк.2,51).
В богословском содержании Евангелие от Луки отличается прежде всего учением о всеобщности спасения, совершенного Господом Иисусом Христом, о вселенском значении евангельской проповеди. Святой апостол написал также книгу Деяний святых апостолов в 62 - 63 годах в Риме. Книга Деяний, являясь продолжением Четвероевангелия, повествует о трудах и подвигах святых апостолов после Вознесения Спасителя. В центре повествования - Апостольский Собор (51 год по Рождестве Христовом), как основополагающее церковное событие, послужившее догматическим основанием для отмежевания христианства от иудейства и самостоятельного распространения его в мире (Деян. 15, 6 - 29). Богословским предметом книги Деяний является преимущественно Домостроительство Святого Духа, осуществляемое в основанной Господом Иисусом Христом Церкви от Вознесения и Пятидесятницы до Второго пришествия Христова.