Лукія Сиракузька, діва

Свята Люція, благородного походження, разом з матір'ю Євтіхією прийшла на свято до гробу святої мучениці Агафії. Мати страждала від кровотечі, і Люція, натхнена вірою, запропонувала їй доторкнутися до гробу для зцілення. У сні їй з'явилася свята Агафія, сказавши, що віра Люції зцілить її матір. Люція прокинулася і переконала матір відмовитися від нареченого, щоб присвятити себе Христу. Люція почала роздавати своє майно на потреби бідних, що викликало невдоволення її нареченого, який доніс на неї градоначальнику Пасхасію. Пасхасій намагався переконати Люцію принести жертву ідолам, але вона стійко захищала свою віру, стверджуючи, що приносить себе в жертву Богу. Після жорстоких тортур, включаючи спроби примусити її до блуду і спалення, Люція залишалася непохитною завдяки силі Божій. Вона була поранена мечем, але навіть у смертельній агонії продовжувала благовістити про мир у Церкві Божій. Побачивши, що Пасхасій був засуджений і приведений в кайданах, Люція, причастившись Святих Таїн, передала свою душу Господу. Її мощі були поховані з честю, і на місці мучення була зведена церква на ім'я святої мучениці, прославляючи Бога в Тройці.