Максим
Грек прп.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Преподобний Максим Грек (XV–XVI ст.), син заможного грецького сановника в місті Арта (Албанія), здобув блискучу освіту. В юності він багато подорожував і вивчав мови та науки в європейських країнах; побував у Парижі, Флоренції, Венеції. Після повернення на батьківщину прибув на Афон і прийняв чернецтво у Ватопедській обителі. Він із захопленням вивчав давні рукописи, залишені на Афоні грецькими імператорами, що прийняли чернецтво (Андроніком Палеологом та Іоанном Кантакузеном). У той час великий князь Московський Василь Іоаннович (1505–1533) побажав розібратися в грецьких рукописах і книгах своєї матері, Софії Палеолог, і звернувся до Константинопольського патріарха з проханням надіслати йому вченого грека. Інок Максим отримав вказівку їхати до Москви. Після прибуття йому було доручено перекласти слов’янською мовою тлумачення на Псалтир, потім — тлумачення на книгу Діянь Апостольських та кілька богослужбових книг.
Преподобний Максим старанно і ретельно намагався виконувати всі доручення. Проте, зважаючи на те, що слов’янська мова не була рідною для перекладача, природно виникали певні неточності в перекладах.
Митрополит Московський Варлаам високо цінував труди преподобного Максима. Коли ж Московський престол посів митрополит Даниїл, становище змінилося.
Новий митрополит вимагав, щоб преподобний Максим переклав слов’янською мовою церковну історію Феодорита. Максим Грек рішуче відмовився від цього доручення, вказуючи на те, що «в цю історію включені листи розкольника Арія, а це може бути небезпечним для простоти». Ця відмова посіяла ворожнечу між преподобним і митрополитом. Попри негаразди, преподобний Максим продовжував ревно працювати на ниві духовного просвітництва Русі. Він писав листи проти магометан, папізму, язичників. Переклав тлумачення святителя Іоанна Златоуста на Євангелія від Матфея та Іоанна, а також написав кілька власних творів.
Коли великий князь мав намір розірвати свій шлюб із дружиною Соломонією через її безплідність, відважний сповідник Максим надіслав князю «Глави повчальні до начальствуючих правовірних», у яких він переконливо довів, що становище зобов’язує князя не підкорятися тваринним пристрастям. Преподобного Максима ув’язнили. З того часу розпочався новий, багатостраждальний період життя преподобного. Неточності, виявлені в перекладах, були поставлені преподобному Максиму в провину як умисне псування книг. Тяжко було преподобному в темниці, але серед страждань він здобув і велику милість Божу. До нього явився Ангел і сказав: «Терпи, старче! Цими муками позбудешся вічних мук». У темниці преподобний старець написав вугіллям на стіні канон Святому Духу, який і нині читається в Церкві: «Той, що маною годував Ізраїля в пустелі здавна, і душу мою, Владико, Духа наповни Всесвятого, щоб я в Ньому благоугідно служив Тобі повсякчас...»
Через шість років преподобного Максима звільнили з ув’язнення і відправили під церковною забороною до Твері. Там він жив під наглядом добродушного єпископа Акакія, який милостиво ставився до безвинно постраждалого. Преподобний написав автобіографічний твір «Думки, якими інок скорботний, ув’язнений у темницю, втішав і зміцнював себе в терпінні». Ось кілька слів із цього яскравого твору: «Не журися, не сумуй і не тужи, люба душе, про те, що страждаєш без правди від тих, від кого належно було б тобі прийняти все благо, бо ти користала їх духовно, запропонувавши їм трапезу, сповнену Святого Духа...» Лише через двадцять років перебування у Твері преподобному дозволили проживати вільно і зняли з нього церковну заборону. Останні роки свого життя преподобний Максим Грек провів у Троїце-Сергієвій Лаврі. Йому було вже близько 70 років. Гоніння і труди позначилися на здоров’ї преподобного, але дух його був бадьорим; він продовжував працювати. Разом зі своїм келійником і учнем Нілом преподобний ревно перекладав Псалтир із грецької на слов’янську мову. Ні гоніння, ні ув’язнення не зламали преподобного Максима.
Преподобний упокоївся 21 січня 1556 року. Він похований біля північно-західної стіни Духівської церкви Троїце-Сергієвої Лаври. Засвідчено чимало благодатних виявів, що звершилися біля гробниці преподобного, на якій написані тропар і кондак йому. Лик преподобного Максима часто зображується на іконі Собору Радонезьких святих.
Максим Грек прп.: Преподобный Максим Грек
Максим Грек
Преподобный Максим Грек (XV - XVI в.), бывший сыном богатого греческого сановника в городе Арте (Албания), получил блестящее образование. В юности он много путешествовал и изучал языки и науки в европейских странах; побывал в Париже, Флоренции, Венеции. По возвращении на родину прибыл на Афон и принял иночество в Ватопедской обители. Он с увлечением изучал древние рукописи, оставленные на Афоне иночествовавшими греческими императорами (Андроником Палеологом и Иоанном Кантакузеном). В это время великий князь Московский Василий Иоаннович (1505 - 1533) пожелал разобраться в греческих рукописях и книгах своей матери, Софии Палеолог, и обратился к Константинопольскому патриарху с просьбой прислать ему ученого грека. Инок Максим получил указание ехать в Москву. По прибытии ему было поручено перевести на славянский язык толкование на Псалтирь, затем толкование на книгу Деяний Апостолов и несколько Богослужебных книг.
Преподобный Максим усердно и тщательно старался исполнять все поручения. Но, ввиду того, что славянский язык не был родным для переводчика, естественно, возникали некоторые неточности в переводах.
Митрополит Московский Варлаам высоко ценил труды преподобного Максима. Когда же Московский престол занял митрополит Даниил, положение изменилось.
Новый митрополит потребовал, чтобы преподобный Максим переводил на славянский язык церковную историю Феодорита. Максим Грек решительно отказался от этого поручения, указывая на то, что "в сию историю включены письма раскольника Ария, а сие может быть опасно для простоты". Этот отказ посеял рознь между преподобным и митрополитом. Несмотря на неурядицы, преподобный Максим продолжал усердно трудиться на ниве духовного просвещения Руси. Он писал письма против магометан, папизма, язычников. Перевел толкования святителя Иоанна Златоуста на Евангелия от Матфея и Иоанна, а также написал несколько собственных сочинений.
Когда великий князь намеревался расторгнуть свой брак с супругой Соломонией из-за ее неплодства, отважный исповедник Максим прислал князю "Главы поучительные к начальствующим правоверных", в которых он убедительно доказал, что положение обязывает князя не покоряться животным страстям. Преподобного Максима заключили в темницу. С того времени начался новый, многострадальный период жизни преподобного. Неточности, обнаруженные в переводах, были вменены преподобному Максиму в вину, как умышленная порча книг. Тяжело было преподобному в темнице, но среди страданий преподобный стяжал и великую милость Божию. К нему явился Ангел и сказал: "Терпи, старец! Этими муками избавишься вечных мук". В темнице преподобный старец написал углем на стене канон Святому Духу, который и ныне читается в Церкви: "Иже манною препитавый Израиля в пустыни древле, и душу мою, Владыко, Духа наполни Всесвятаго, яко да о Нем благоугодно служу Ти выну..."
Через шесть лет преподобного Максима освободили от тюремного заключения и послали под церковным запрещением в Тверь. Там он жил под надзором добродушного епископа Акакия, который милостиво обходился с невинно пострадавшим. Преподобный написал автобиографическое произведение "Мысли, какими инок скорбный, заключенный в темницу, утешал и укреплял себя в терпении". Вот несколько слов из этого яркого сочинения: "Не тужи, не скорби, ниже тоскуй, любезная душа, о том, что страждешь без правды, от коих подобало бы тебе приять все благое, ибо ты пользовала их духовно, предложив им трапезу, исполненную Святаго Духа..." Лишь через двадцать лет пребывания в Твери преподобному разрешили проживать свободно и сняли с него церковное запрещение. Последние годы своей жизни преподобный Максим Грек провел в Троице-Сергиевой Лавре. Ему было уже около 70 лет. Гонения и труды отразились на здоровье преподобного, но дух его был бодр; он продолжал трудиться. Вместе со своим келейником и учеником Нилом преподобный усердно переводил Псалтирь с греческого на славянский язык. Ни гонения, ни заключения не сломили преподобного Максима.
Преподобный преставился 21 января 1556 года. Он погребен у северо-западной стены Духовской церкви Троице-Сергиевой Лавры. Засвидетельствовано немало благодатных проявлений, свершившихся у гробницы Преподобного, на которой написаны тропарь и кондак ему. Лик преподобного Максима часто изображается на иконе Собора Радонежских святых.