Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.

Мамант

Мамант

Кесарійська (Каппадокійська) мч.

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Дні пам'яті:
22 квітня 9 квітня

Святий мученик Євпсихій народився у місті Кесарії Каппадокійській та отримав християнське виховання від своїх знатних батьків. Під час царювання Юліана Відступника (361–363) святий Євпсихій вступив у християнський шлюб. У Кесарії тоді був язичницький храм богині Фортуни, дуже шанованої Юліаном Відступником. У той час, як йшло шлюбне торжество Євпсихія, язичники влаштували жертвопринесення богині Фортуні. Святий Євпсихій спалахнув ревнощами про Господа, зібрав народ і зруйнував язичницький храм. Він знав, що це неминуче спричинить кару. Святий Євпсихій роздав весь свій маєток жебракам і приготувався до мученицького подвигу. Розлючений імператор Юліан обрушив свій гнів не лише на святого Євпсихія, а й на все населення цього міста. Одних громадян він стратив, почесних відправив у вигнання; християнське духовенство було взято на військову службу, а в церков відібрано майно. Місто було позбавлене назви Кесарія (тобто Царське) і звернене до простого селища з колишньою назвою Маза, а жителі обкладені важкою даниною. Імператор погрожував зовсім знищити місто, якщо жителі замість знищеного не збудують новий язичницький храм. Святого Євпсихія Юліан наказав будь-якими муками змусити принести жертву ідолам. Протягом багатьох днів святого страждальця катували на шибениці, а також залізними пазурами. Але віра його була тверда, і суддя наказав усікти мученика мечем († 362). Тоді Юліан, вирушаючи в похід на персів, проходив через Каппадокію і наблизився до Кесарії. Місту загрожувала небезпека, оскільки імператор мав намір розорити його вщент. Тоді архієпископ міста, святитель Василь Великий († 379; пам'ять 1 січня), віддаючи Юліану честь як володарю, вийшов йому назустріч і підніс три ячмінні хліби, якими харчувався сам. Імператор наказав зброєносцям взяти хліби, а святителю Василеві дати жменю сіна зі словами: "Ти дав нам ячмінь, скотарську їжу, отримай же від нас сіно". Святитель відповів: "Ми, царю, принесли тобі те, чим самі харчуємося, ти ж дав нам скотську їжу; ти глузуєш з нас, бо не можеш владою своєю втілити сіно в хліб - природну їжу людську". Юліан гнівно відповів: "Знай, що цим сіном я буду годувати тебе, коли повернуся сюди з Персії. Я розорю це місто вщент і місце його ворю плугом і зверну в поле. Бо мені відомо, що це за твоєю порадою народ зухвало розорити зображення і храм Фортуни". Після цього імператор продовжив шлях, але незабаром загинув під час походу на персів. У 363 році він був убитий святим великомучеником Меркурієм (пам'ять 24 листопада). Після його загибелі християни міста Кесарії звели прекрасну церкву над труною святого Євпсихія і від його мощей отримували допомогу та зцілення.

Мамант Кесарийский (Каппадокийский) мч.: Мученик Мамант, отец его Феодот и матерь Руфина


Мч. Мамант Кесарийский

Святой мученик Мамант родился в Пафлагонии от благочестивых и знатных родителей христиан Феодота и Руфины. За открытое исповедание своей веры родители святого были схвачены язычниками и заключены в темницу в Кесарии Каппадокийской. Зная свои телесные немощи, Феодот молился, чтобы Господь взял его прежде мучений. Господь услышал молитву, и он умер в темнице. Вслед за ним умерла и святая Руфина, разрешившись преждевременно сыном, которого она молитвенно препоручила Богу, прося Его быть Хранителем и Заступником осиротевшего младенца. Бог услышал предсмертную молитву святой Руфины: богатая вдова христианка Аммия с честью погребла тела святых Феодота и Руфины, а мальчика взяла к себе и окружила его материнской заботой. Святой Мамант вырос убежденным христианином. Приемная мать заботилась о развитии его природных способностей и рано отдала его учиться грамоте. Мальчик учился легко и охотно. Он был не по летам рассудителен и отличался ранней зрелостью ума и сердца. Благоразумными речами и личным примером юный Мамант обратил в христианство многих своих сверстников. Об этом донесли правителю Демокриту, и юноша был схвачен и представлен на суд. Из уважения к его знатному происхождению Демокрит не решился подвергнуть его пыткам и отослал его к императору Аврелиану (270 - 275). Тот сначала лаской, а затем угрозами намеревался совратить святого Маманта в языческую веру, но все его старания были напрасны: святой безбоязненно исповедал себя христианином и обличил безумие язычников, поклоняющихся бездушным истуканам. Разъяренный император подверг юношу жестоким истязаниям. Затем хотели утопить святого, но Ангел Господень спас Маманта и повелел жить на высокой горе в пустыне, находившейся недалеко от Кесарии. Повинуясь воле Божией, святой устроил там небольшую церковь и стал проводить жизнь в строгом воздержании, подвигах поста и молитвы.

Вскоре он получил удивительную власть над силами природы: к его жилищу собирались населявшие окрестную пустыню звери и слушали чтение Святого Евангелия. Питался святой Мамант молоком диких коз и ланей.

Не забывал святой и о нуждах своих ближних: приготовляя из этого молока сыры, он безвозмездно раздавал их нищим. Вскоре слава о Богоугодном житии святого Маманта распространилась по всей Кесарии. Обеспокоенный правитель послал за ним отряд воинов. Повстречавшись на горе со святым Мамантом, воины не узнали его, приняв за простого пастуха. Тогда святой пригласил их в хижину, напоил молоком и сам открыл им свое имя, так как знал, что его ожидает мученическая смерть за Христа. Отдав себя в руки мучителей, святой Мамант был приведен на суд наместника Александра, который подверг его изощренным и длительным истязаниям. Однако они не сломили христианскую волю святого. Он был укреплен обращенными к нему свыше словами: "Крепись и мужайся, Мамант". Когда святого Маманта отдали на съедение зверям, те не тронули святого. Тогда один из языческих жрецов поразил его трезубцем. Смертельно раненный, святой Мамант вышел за пределы города. Там, в небольшой каменной пещере, он и предал дух свой Богу, Который во всеуслышание призвал святого мученика Маманта в горнии селения (+ 275). Верующими он был погребен на месте кончины.

Вскоре христиане стали получать от него благодатную помощь в своих недугах и скорбях. Святитель Василий Великий так говорит о святом мученике Маманте в проповеди к народу: "Поминайте святого мученика: те, кто видел его в видении, кто из живущих на сем месте имеет его помощником, кому из призывающих имя его он помог самим делом, кого из заблудших в жизни наставил, кого от недугов исцелил, чьих детей, уже умерших, снова возвратил к жизни, чью жизнь продолжил - все, собравшись воедино, принесите хвалу мученику".

Молитви