Мамант
Кесарійський (Каппадокійський) мч.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Святий мученик Мамант народився в Пафлагонії від благочестивих та знатних батьків-християн Феодота та Руфіни. За відкрите сповідання своєї віри батьки святого були схоплені язичниками і ув’язнені в Кесарії Каппадокійській. Знаючи свої тілесні недуги, Феодот молився, щоб Господь взяв його перед муками. Господь почув молитву, і він помер у в’язниці. Слідом за ним померла і свята Руфіна, народивши передчасно сина, якого вона молитовно доручила Богу, просячи Його бути Хранителем і Заступником осиротілого немовляти. Бог почув передсмертну молитву святої Руфіни: багата вдова християнка Аммія з честю поховала тіла святих Феодота та Руфіни, а хлопчика взяла до себе та оточила його материнською турботою.
Святий Мамант виріс переконаним християнином. Прийомна мати дбала про розвиток його природних здібностей та рано віддала його вчитися грамоті. Хлопчик навчався легко та охоче. Він був не по літах розважливий і відрізнявся ранньою зрілістю розуму та серця. Розсудливими промовами та особистим прикладом юний Мамант навернув у християнство багатьох своїх однолітків. Про це донесли правителю Демокріту, і хлопця було схоплено і віддано на суд. З поваги до його почесного походження, Демокріт не наважився піддати його тортурам і відіслав його до імператора Авреліана (270-275).Той спочатку пестощами, а потім погрозами мав намір спокусити святого Маманта в язичницьку віру, але всі його старання були марні: святий безбоязно сповідав себе християнином і викрив безумство язичників, що поклоняються бездушним бовванам.
Розлючений імператор піддав юнака жорстоким катуванням. Потім хотіли втопити святого, але Ангел Господній врятував Маманта і наказав жити на високій горі в пустелі, що була недалеко від Кесарії. Підкоряючись волі Божій, святий влаштував там невелику церкву і став проводити життя у суворій помірності, подвигах посту та молитви.
Незабаром він отримав дивовижну владу над силами природи: до його житла збиралися звірі, що населяли навколишню пустелю, і слухали читання Святого Євангелія. Харчувався святий Мамант молоком диких кіз та ланей.
Не забував святий і про потреби своїх ближніх: готуючи з цього молока сири, він безоплатно роздавав їх жебракам. Незабаром слава про Богоугодне життя святого Маманта поширилася по всій Кесарії. Стурбований правитель послав за ним загін воїнів. Зустрівшись на горі зі святим Мамантом, воїни не впізнали його, прийнявши за простого пастуха. Тоді святий запросив їх у хатину, напоїв молоком і сам відкрив їм своє ім’я, бо знав, що на нього чекає мученицька смерть за Христа. Віддавши себе в руки мучителів, святий Мамант був приведений на суд намісника Олександра, який піддав його витонченим і тривалим катуванням. Однак вони не зламали християнської волі святого. Він був укріплений зверненими до нього словами: «Кріпись і будь мужнім, Мамант». Коли святого Маманта віддали на поживу звірам, ті не зачепили святого. Тоді один із язичницьких жерців вразив його тризубом. Смертельно поранений святий Мамант вийшов за межі міста. Там, у невеликій кам’яній печері, він і віддав дух свій Богу, Який уголос закликав святого мученика Маманта в горні селища († 275). Вірниками він був похований на місці смерті.
Незабаром християни почали отримувати від нього благодатну допомогу у своїх недугах та скорботах. Святитель Василь Великий так говорить про святого мученика Маманта у проповіді до народу: «Пам’ятайте святого мученика: ті, хто бачив його у видінні, хто з тих, що живуть на цьому місці, має його помічником, кому з тих, хто закликає ім’я його, він допоміг самою справою, кого із заблукалих. у житті наставив, кого від недугів зцілив, чиїх дітей, які вже померли, знову повернув до життя, чиє життя продовжив – усі, зібравшись воєдино, принесіть хвалу мученикові».
Мамант Кесарийский (Каппадокийский) мч.: Мученик Мамант, отец его Феодот и матерь Руфина
Мч. Мамант Кесарийский
Святой мученик Мамант родился в Пафлагонии от благочестивых и знатных родителей христиан Феодота и Руфины. За открытое исповедание своей веры родители святого были схвачены язычниками и заключены в темницу в Кесарии Каппадокийской. Зная свои телесные немощи, Феодот молился, чтобы Господь взял его прежде мучений. Господь услышал молитву, и он умер в темнице. Вслед за ним умерла и святая Руфина, разрешившись преждевременно сыном, которого она молитвенно препоручила Богу, прося Его быть Хранителем и Заступником осиротевшего младенца. Бог услышал предсмертную молитву святой Руфины: богатая вдова христианка Аммия с честью погребла тела святых Феодота и Руфины, а мальчика взяла к себе и окружила его материнской заботой. Святой Мамант вырос убежденным христианином. Приемная мать заботилась о развитии его природных способностей и рано отдала его учиться грамоте. Мальчик учился легко и охотно. Он был не по летам рассудителен и отличался ранней зрелостью ума и сердца. Благоразумными речами и личным примером юный Мамант обратил в христианство многих своих сверстников. Об этом донесли правителю Демокриту, и юноша был схвачен и представлен на суд. Из уважения к его знатному происхождению Демокрит не решился подвергнуть его пыткам и отослал его к императору Аврелиану (270 - 275). Тот сначала лаской, а затем угрозами намеревался совратить святого Маманта в языческую веру, но все его старания были напрасны: святой безбоязненно исповедал себя христианином и обличил безумие язычников, поклоняющихся бездушным истуканам. Разъяренный император подверг юношу жестоким истязаниям. Затем хотели утопить святого, но Ангел Господень спас Маманта и повелел жить на высокой горе в пустыне, находившейся недалеко от Кесарии. Повинуясь воле Божией, святой устроил там небольшую церковь и стал проводить жизнь в строгом воздержании, подвигах поста и молитвы.
Вскоре он получил удивительную власть над силами природы: к его жилищу собирались населявшие окрестную пустыню звери и слушали чтение Святого Евангелия. Питался святой Мамант молоком диких коз и ланей.
Не забывал святой и о нуждах своих ближних: приготовляя из этого молока сыры, он безвозмездно раздавал их нищим. Вскоре слава о Богоугодном житии святого Маманта распространилась по всей Кесарии. Обеспокоенный правитель послал за ним отряд воинов. Повстречавшись на горе со святым Мамантом, воины не узнали его, приняв за простого пастуха. Тогда святой пригласил их в хижину, напоил молоком и сам открыл им свое имя, так как знал, что его ожидает мученическая смерть за Христа. Отдав себя в руки мучителей, святой Мамант был приведен на суд наместника Александра, который подверг его изощренным и длительным истязаниям. Однако они не сломили христианскую волю святого. Он был укреплен обращенными к нему свыше словами: "Крепись и мужайся, Мамант". Когда святого Маманта отдали на съедение зверям, те не тронули святого. Тогда один из языческих жрецов поразил его трезубцем. Смертельно раненный, святой Мамант вышел за пределы города. Там, в небольшой каменной пещере, он и предал дух свой Богу, Который во всеуслышание призвал святого мученика Маманта в горнии селения (+ 275). Верующими он был погребен на месте кончины.
Вскоре христиане стали получать от него благодатную помощь в своих недугах и скорбях. Святитель Василий Великий так говорит о святом мученике Маманте в проповеди к народу: "Поминайте святого мученика: те, кто видел его в видении, кто из живущих на сем месте имеет его помощником, кому из призывающих имя его он помог самим делом, кого из заблудших в жизни наставил, кого от недугов исцелил, чьих детей, уже умерших, снова возвратил к жизни, чью жизнь продолжил - все, собравшись воедино, принесите хвалу мученику".