Марк Новогородський, архієпископ Ефеський

Великий сповідник православ'я, митрополит Ефеський, народився близько 1391–1392 року в Константинополі в знатній родині. У Хрещенні отримав ім'я Мануїл. З ранніх років досягав успіхів у навчанні. Першим його наставником став батько, після чого він продовжив навчання у знаменитих професорів у Константинополі — Іоанна Хортасмена та Георгія Геміста Пліфона. Незабаром обдарований юнак сам став наставником і наблизився до патріарха Євфимія. У 1418 році, у віці 26 років, постригся в ченці з ім'ям Марк. Жив на острові Антігон, а потім у Манганській обителі, де віддався подвижництву. У 1437 році був поставлений митрополитом Ефеським і брав участь у Ферраро-Флорентійському Соборі. Він прийняв сан «за велінням і потребою Христової Церкви». Святий Марк відстоював православні догмати, відмовившись підписати акти Унії. Повернувшись до Константинополя, він прожив до 1457 року, борючись за православ'я. Його життя було сповнене страждань і подвижництва, і він залишив після себе спадщину віри і відданості Богу.