Мефодій (Іванов), ігумен

Преподобний Мефодій (в миру Микола Михайлович Іванов) народився в 1899 році в Симбірську в сім'ї священика. Закінчив церковно-приходську школу та духовне училище, потім вступив до Симбірської духовної семінарії, але не встиг закінчити через державний переворот. З 1920 року працював викладачем у Саранську та Пензі, а потім переїхав до Москви, де почав викладати у вищій школі. У 1923 році залишив школу і став послушником у Покровському монастирі, де був пострижений у мантію з іменем Мефодій і рукоположений у сан ієродиякона. У 1925 році був рукоположений у сан ієромонаха, а в 1929 році, після закриття монастиря, перейшов служити в храм Іерусалимської ікони Божої Матері. У 1929 році був арештований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та засуджений на три роки заслання в Пинезький район Архангельської області. Повернувшись із заслання в 1933 році, оселився в Каширі, потім у селі Суково, де служив у храмі і зібрав навколо себе невелику монашу громаду. У 1936 році був возведений у сан ігумена. 3 липня 1937 року почалося нове гоніння на духовенство. 26 липня було віддано розпорядження про його арешт. 28 липня отець Мефодій був арештований, і почалися допити. Він заперечував всі звинувачення в контрреволюційній діяльності. 8 вересня 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу, і він був розстріляний 9 вересня 1937 року, похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.