Мелетій Іпсенійський

Преподобний Мелетій Іпсінський народився наприкінці XVIII століття в селі Лардос на острові Родос в Османській імперії. При хрещенні його назвали Еммануїлом. З раннього віку він виявляв добродійність, відмовляючись від материнського молока і роздаючи їжу нужденним. У юності, шукаючи усамітнені місця, він віддавався молитвам і виявив ікону Божої Матері, що спонукало його побудувати храм. Після постригу в монашество і рукоположення в ієромонахи, він став настоятелем монастиря, який згодом став відомий як Іпсінський. Він вів суворе подвижницьке життя, зціляв хворих і наставляв людей у вірі. Його слава поширилася по всьому острову, і багато хто приходив за духовною допомогою. Серед чудес, вчинених святим, відомий випадок, коли він, переходячи річку, благословив води і пройшов по них, як по сухій землі, освітлений небесним світлом. Його діяльність викликала невдоволення у турків, які намагалися його вбити, але Господь охороняв його. Святий спочив під час допиту у митрополита Родоського в першій половині XIX століття. Після його смерті були виявлені святі мощі, що випромінювали благоухання, що підтвердило його святість. 27 листопада 2013 року він був канонізований, а пам'ять встановлена 12 лютого.