Михаїл Скобелєв, пресвітер

Михайло Степанович Скобелєв народився в 1887 році в селі Бікаліха Тверської губернії в родині благочестивих селян, які, прагнучи дати синові гарну освіту, віддали його до вчительської школи в Новгороді. Але Михайло обрав не вчительський шлях, а служіння Православній Церкві. У 1910 році Михайло Степанович був висвячений у сан диякона до храму в селі Рамишки, з яким виявилося пов'язаним згодом все його життя і сповідницький подвиг. У цьому ж храмі в 1925 році він став служити в сані священика. У 1929 році за несплату податків батька Михайла заарештували і засудили до двох років таборів і п'яти років заслання. Це не тільки не зломило волю священика, а й зміцнило його ревність до служіння Богу. Тому, повернувшись на батьківщину, він знову став здійснювати всі церковні служби в своєму храмі. У 1936 році влада зажадала від нього виплатити величезну суму грошей на позику, щоб за невиконання завдання заарештувати, але парафіяни допомогли улюбленому батюшці зібрати потрібну суму. У червні 1937 року влада вирішила закрити храм під приводом аварійного стану будівлі і необхідності ремонту, але парафіяни вирушили до райвиконкому відстоювати храм. Влада поступилася, але 17 липня заарештувала отця Михайла, і тоді під приводом відсутності священика храм все ж був закритий. Найтяжчим злочином проти радянської влади був виставлений заклик отця Михайла на проповіді в свято Різдва Христового не вірити богохульникам, які кажуть, що «Бога немає, а тим часом самі літочислення ведуть від Різдва Христового». Під час допитів до отця Михайла застосовували тортури, але він все одно не визнав своєї провини в «проведенні контрреволюційної роботи і антирадянської агітації». Трійка НКВС засудила отця Михайла до розстрілу. Священик Михайло Скобелєв був розстріляний 1 жовтня 1937 року. Зарахований до лику новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.