Миколай Андрєєв, пресвітер

Священномученик Миколай народився 8 лютого 1869 року в родині священника Олександра Андрєєва в місті Віндіва, Курляндська губернія. Закінчив початкову школу та учительську семінарію. Був рукоположений у сан священника до однієї з церков міста Риги. Під час Першої світової війни разом із сім'єю був евакуйований до Московської губернії і призначений служити в Богоявленському соборі в місті Богородськ, де служив до свого арешту в 1937 році. За ревну та бездоганну службу був возведений у сан протодиякона. 26 листопада 1937 року влада заарештувала отця Миколая, і він був ув'язнений у в'язниці в місті Ногінськ. Наступного ранку були допитані лжесвідки, один з яких заявив, що священик після богослужіння сказав віруючим: “Православні, нашу двадцятку заарештували комуністи, і тому, для зміцнення віри, прошу вас підійти до столу і підписати лист – не давайте радянській владі закрити наш собор.” 1 грудня 1937 року трійка НКВД засудила священика до розстрілу. Протодиякон Миколай Андрєєв був розстріляний 10 грудня 1937 року і похований у безіменній загальній могилі на полігоні Бутово під Москвою.