Миколай Аристов, диякон

Священнослужитель народився в 1872 році в селі Страхово Тульської губернії в дворянській родині. Отримавши освіту, працював управляючим маєтком і захоплювався художньою фотографією, відкривши свою фотомайстерню в 1900 році. У нього було дві доньки, і після смерті дружини він виховував їх у благочесті. У 1917 році переїхав до Сергиевого Посаду, де знову відкрив фотомайстерню, але в 1929 році відмовився від неї, вирішивши присвятити життя служінню Церкві. У липні 1930 року був рукоположений у диякона до церкви святих апостолів Петра і Павла. У квітні 1931 року був заарештований і ув’язнений у Бутирській в’язниці. На допитах він стверджував, що молився за поліпшення становища Церкви. Обвинувачений у членстві в контрреволюційній організації, був засуджений до розстрілу і страчений 10 червня 1931 року, похований у безіменній могилі на Ваганьковському кладовищі в Москві. Після його страти донькам були повернуті речі батька і записка з проханням дбати про хвору сестру. Молодша донька, обравши Церкву, продовжила служіння, піклуючись про сестру і зберігаючи благочестиве життя.