Миколай Беневоленський, пресвітер

Священномученик Миколай народився 30 березня 1877 року в Москві в родині священника Володимира Павловича та Єкатерини Олексіївни Беневоленських. У 1892 році закінчив духовне училище, а в 1898 році – Московську духовну семінарію та вступив до Московської духовної академії. У 1901 році подав прохання про постриг у монашество, але незабаром відмовився від цього наміру. Закінчивши академію в 1902 році, став викладачем богослов'я в Орловській духовній семінарії. У 1909 році одружився на Агнії, дочці священника. У тому ж році був призначений священиком до Миколаївської церкви в Москві. Служачи, Миколай допомагав бідним прихожанам і не брав плати за таїнства. У 1917 році став настоятелем храму святого Симеона Столпника, де служив до закриття храму в 1929 році. Потім перейшов до храму Покрови Божої Матері. У 1932 році його квартиру обшукали співробітники ОГПУ, але арешт не відбувся. У 1933 році його перевели до Вознесенського храму в Сергиевому Посаді. У 1934 році його нагородили митрою. Незважаючи на небезпеки, він продовжував проповідувати та сповідати прихожан. У 1939 році його заарештували за доносом інформатора НКВД. Слідство тривало близько місяця, після чого його справа була направлена на розгляд Особливого засідання при НКВД. 3 червня 1940 року його засудили до п'яти років ув'язнення в виправно-трудовому таборі. У таборі працював у різних умовах, зазнаючи фізичних і духовних страждань. Він писав листи родині, висловлюючи свою любов і турботу про них, просячи про допомогу та підтримку.