Миколай Богородський, диякон

Священномученик Микола Васильович Богородський народився в 1877 році на цвинтарі Окатово (або с. Усп'яння-Окатово) Кімрського повіту Тверської губернії в родині священика. Закінчив духовну семінарію і служив псаломщиком. У 1906 році прийняв сан диякона, служив у храмі цвинтаря Благовіщення Ржевського повіту. Був одружений, у родині було троє дітей. У 1929 році за несплату непосильного податку влада відібрала все майно і засудила до одного року ув'язнення у виправно-трудовому таборі та штрафу в 300 рублів. Повернувся отець Микола на колишнє місце служби. Ще один арешт відбувся 6 листопада 1937 року. Диякона помістили в Ржевську в'язницю і на допиті задали всього одне питання: «Слідство має дані, що ви проводили антирадянську діяльність. Розкажіть про це докладно». Доказів у слідчого не було жодних. Свідки були допитані лише 19 листопада, і вони розповіли, що диякон Микола є активним членом церковної двадцятки і весь час закликає селян не залишати віри і відвідувати церкву. Цього виявилося достатньо, щоб засудити отця Миколу до розстрілу. Стратили його 27 листопада 1937 року. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви. Дні пам'яті: 27 листопада (14 листопада за ст. ст.) і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Російської.