Миколай Богословський, пресвітер

Священномученик Микола Іванович Богословський народився 1875 року в селі Паяниці Петрозаводського повіту Олонецької губернії в багатодітній родині священика. Він був наймолодшим, шостим дитиною. Четверо його братів закінчили духовну семінарію, двоє з них стали священнослужителями. Микола Іванович також закінчив духовну семінарію і в 1897 році був висвячений на священика, потім у 1918–1921 роках навчався в Казанській духовній академії, а з 1925 року знову приступив до служіння біля вівтаря як позаштатний священик Свято-Духовського кафедрального собору міста Петрозаводська. У 1926 році отець Миколай був возведений у сан протоієрея, у 1929 році був зарахований до штату собору. Але через кілька місяців храм закрили, і весь клір перейшов до кладовищної церкви Петрозаводська. Наприкінці серпня 1937 року всіх священиків заарештували й помістили до міської в’язниці. Їм інкримінували «створення та участь у контрреволюційній повстанській групі церковників, контрреволюційну діяльність». Отець Миколай не визнав себе винним і не назвав жодного імені, відмовився підписати протоколи зі зізнанням у контрреволюційній діяльності. Його засудили до розстрілу. Розстріляний 4 листопада 1937 року в околицях м. Петрозаводська і похований у загальній безіменній могилі. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських 25 березня 2004 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви.