Миколай Чернишев, пресвітер

Ніколай Чернишев народився в 1853 році в сім'ї священника. Батько, Андрій Іванович, був просвітленою людиною, відомою своїми проповідями та дослідженнями в галузі краєзнавства. Ніколай став священником, закінчивши Вятську Духовну семінарію в 1875 році, і присвятив своє життя просвітленню народу, за що був нагороджений орденом Святого Анни 3 ступеня. Під час Російсько-японської війни отець Ніколай активно брав участь у роботі Товариства Червоного Хреста. Він заснував Воткінське товариство тверезості і став його головою, борючись із пияцтвом. Отець Ніколай був почесним членом Воткінського товариства музичного та драматичного мистецтва імені П.І. Чайковського. У сім'ї отця Ніколая було четверо дітей. У 1917 році, під час революції, його заарештували більшовики і він провів у в'язниці до 2 січня 1919 року, коли їх вивели і розстріляли біля ставка. Його донька Варвара, яка обняла батька, розділила з ним долю мученика. Після звільнення Воткінська в 1919 році, народ провів прощання отця Ніколая і Варвари в Благовіщенському соборі. Їх поховали біля стін Преображенської церкви. Вони включені в місяцеслов Руської Православної Церкви з визначенням святкування дня пам'яті 2 січня.