Миколай (Караулов), Вельський, єпископ

Народився 28 травня 1871 року в селі Томаш Вологодської губернії в родині священника. У 1893 році закінчив Вологодську духовну семінарію і був призначений псаломщиком у Георгіївську церкву. У 1894 році рукоположений у диякони, а в 1898 році – у священники Спасо-Преображенського собору. З 1901 року служив настоятелем Катерининської церкви, активно беручи участь у благодійній та освітній діяльності. У 1921 році був заарештований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та висланий до міста Пінега. Після повернення з заслання, у 1923 році був хіротонізований в єпископа Вельського і тимчасово призначений управляти Вологодською єпархією. У 1924 році відмовився від управління єпархією і продовжив служити в Катерининській церкві. У 1931 році почалася нова хвиля гонінь на Руську Православну Церкву. 10 травня 1931 року був заарештований разом з іншими священнослужителями. На допитах відповідав стримано, не підтверджуючи звинувачення. 14 грудня 1931 року був засуджений до трьох років заслання в Північний край, а 7 березня 1932 року – до того ж терміну, але в Казахстан. Помер 17 квітня 1932 року в тюрмі і був похований у безіменній могилі.