Миколай Красовський, пресвітер

Священномученик Микола Костянтинович Красовський народився в 1876 році в селі Воїнова Гора Московської губернії в родині священика. Закінчив Володимирську духовну семінарію. До 1914 року був вчителем у Городищевській школі біля станції Усад, за кілька кілометрів від рідного села. У роки Першої світової війни служив санітаром у московському госпіталі. Після війни повернувся працювати в школу. У 1922 році храм у селі Городищі закрили і перетворили на клуб. Влада змушувала вчителів водити туди учнів. За відмову водити дітей до влаштованого з храму клубу Микола Костянтинович був звільнений зі школи. У 1924 році він був висвячений у сан диякона (целібатом) до Успенського храму в селі Воїнова Гора. У 1931 році, коли храм захопили обновленці, диякон Миколай, незважаючи на погрози ув'язнити його в Соловецькому концтаборі, відмовився служити з обновленцями і був направлений до храму великомученика Микити в село Кабаново. У 1932 році отець Миколай був висвячений у священики до тієї ж церкви, а в 1936 році був призначений до храму великомученика Микити в село Дровосеки Орехово-Зуєвського району. Священик Миколай Красовський з юності вів цнотливе життя. Не прийнявши постригу, він виконував чернечі правила без зовнішніх обітниць. З особливою ретельністю отець Микола приділяв увагу молитві, посту і бдінню. Його відрізняли любов до людей, співчуття до знедолених і нужденних, поспіх у наданні благодіянь. У цей час безліч людей були позбавлені владою засобів до існування. Багатьом з них отець Микола надавав допомогу. 18 січня 1938 року отця Миколу заарештували і ув'язнили в Таганській в'язниці в Москві. На допитах йому інкримінували «антирадянську агітацію», домагалися зізнань у тому, що він нібито поширював наклеп про погане життя в колгоспах. Отець Микола твердо і однозначно відкинув усі ці надумані звинувачення. 26 січня трійкою НКВС по Московській області священик Микола Красовський був засуджений до розстрілу. Розстріляний 31 січня 1938 року і похований у безіменній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських 17 липня 2001 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви.