Миколай Кулаков, пресвітер

Священномученик Миколай народився в 1876 році в місті Вельськ Вологодської губернії в родині селянина Костянтина Кулакова. Закінчивши вельське двокласне міське училище, він працював помічником бухгалтера у Вологодському губернському земстві, а потім писарем. У 1912 році був рукоположений у священики єпископом Антонієм Вельським. З 1913 року служив у храмі Митрофаніївського підвор’я в Санкт-Петербурзі, виконуючи обов’язки секретаря архієпископа Вологодського Миколая. Після закриття підвор’я продовжив служіння у Володимирському соборі, а потім у Покровській церкві на Боровій вулиці. У своїй пастирській діяльності священномученик Миколай активно виховував парафіян у дусі Євангелія та праць святих отців. 22 грудня 1933 року його заарештували і ув’язнили в одній з ленінградських в’язниць. У звинувачувальному висновку вказувалася його зв’язок з церковно-монархічною організацією, яка нібито вела контрреволюційну діяльність. Священномученик Миколай відкрито викладав свої релігійні переконання, вважаючи себе монархістом і відданим справі єдиної Православної Церкви. 25 лютого 1934 року трійка ОГПУ засудила його до п’яти років ув’язнення в виправно-трудовому таборі, і його відправили до Севвостоклагу. У таборі він протистояв тиску слідчого, відмовляючись підтвердити неправдиві свідчення про контрреволюційну групу.