Миколай Некрасов

Мученик Микола Миколайович Некрасов народився в 1872 році в Москві в родині псаломщика Миколи Ілліча Некрасова і його дружини Дар'ї Олександрівни. З 1881 по 1888 роки навчався в Перервінському духовному училищі, яке закінчив «за поведінкою доброю». З 1888 по 1890 роки навчався в Московській духовній семінарії, в тому ж році переведений до Віфанської духовної семінарії, яку закінчив в 1897 році «за відмінну поведінку, оцінки хороші і дуже хороші та відмінні оцінки з церковного читання і церковного співу». Висвячений у стихаря (у травні 1897 року). З 1897 по 1903 роки був вчителем соборної церковно-парафіяльної школи в Московській і Коломенській єпархіях, Московській губернії, в місті Волоколамську, при соборі Воскресіння Христового. У 1903 році був нагороджений Біблією від Святійшого Синоду, що видавалася «за проходження вчительської посади». Служив псаломщиком у храмі на честь митрополита Московського Олексія в Москві. У 1903 році був псаломщиком у церкві святителя Олексія Московської і Коломенської єпархій у Рогозькій слободі в Москві. У 1904 році перейшов служити до храму Різдва Пресвятої Богородиці у Владикіні, що на Алтуф'євському шосе. Збереглися відомості про його зовнішній вигляд: він був середнього зросту, брюнет, з невеликою борідкою. Був одружений з Некрасовою Катериною Петрівною. Виховував прийомну дочку Ремізову Ніну Петрівну (1911–1957), племінницю, яка рано втратила батьків. У листопаді 1937 року був заарештований разом з настоятелем храму ієреєм Іоанном Хрустальовим і протодияконом Сергієм Станіславлевим за доносом Григорія Румянцева, зятя отця Іоанна. Слідчий, переконавшись, що Микола Миколайович знає священика, диякона і Румянцева, запитав: «Слідство має дані про те, що ви спільно з Хрустальовим, Станіславлевим і Румянцевим проводили контрреволюційну агітацію проти партії і радянської влади. Ви визнаєте себе винним у цьому?» «Контрреволюційною агітацією я ніколи не займався і винним себе не визнаю». Були допитані свідки, які підписалися під протоколами показань, складеними слідчими. 5 грудня 1937 року трійка НКВС засудила протоієрея Іоанна Хрустальова до розстрілу, протодиякона Сергія Станіславлева, псаломщика Миколу Некрасова і Григорія Румянцева, який їх здав, — до десяти років ув'язнення у виправно-трудовому таборі. Псаломщик Микола Некрасов був відправлений до Сусловського відділення Сиблага. Помер 7 березня 1938 року на етапі, не доїхавши до місця ув'язнення в Сусловському відділенні Сиблага. 16 листопада 1957 року реабілітований президією Московського міського суду, за роком репресій: 1937 рік.