Миколай Покровський, пресвітер

Священномученик Микола Сергійович Покровський народився 1864 року в родині священика. Закінчив Симбірську духовну семінарію. Служив псаломщиком. 1891 року був висвячений на священика. Призначений на парафію в селі Нікуліно Карсунського повіту. У 1895 році переведений до храму скасованого Благовіщенського монастиря села Кашпір Сизранського повіту. У 1907 році, під час голоду в Поволжі, отець Микола організував збір хліба для допомоги голодуючим. У 1908 році його перевели до церкви Димитрія Солунського в селі Горюшки Сенгілеївського повіту. Після революційного перевороту 1917 року радянська влада намагалася закрити храм. Селяни рішуче виступили проти цього. Зібравшись у церкві з дозволу священика, вони постановили, що ніхто й ніколи не має права закривати їхній храм. Більшовики розлютилися на священика. У березні 1919 року на території Симбірської губернії спалахнуло Чапанське повстання. Для придушення цього селянського заворушення прибули червоноармійці. Вони звинуватили отця Миколу в тому, що він був пособником заколотників і духовно керував ними. Вночі на 18 березня 1919 року священика було заарештовано і засуджено до розстрілу за «підбурювання та контрреволюційну напутню проповідь перед повстанцями». Розстріл відбувся 18 березня 1919 року. Новомученик був похований на місцевому парафіяльному кладовищі. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських 11 квітня 2006 року визначенням Священного Синоду Російської Православної Церкви.