Миколай Пономарьов, диякон

Священномученик Миколай Пономарев народився в 1867 році, і після закінчення народної школи в 1885 році став псаломщиком у Миколаївській церкві села Осинцевського Ірбітського повіту. 18 вересня 1902 року його перевели до церкви на честь святителя Миколая Чудотворця в селі Шогришському, де він і провів усе своє життя. Село Шогришське, оточене торф’яними болотами, було засноване в першій половині XVII століття. Кам'яний храм був побудований на кошти прихожан у першій третині XIX століття. На початку XX століття в селі проживало близько чотирьох тисяч жителів, серед яких не було розкольників. Жителі займалися землеробством та різними промислами. Миколай Пономарев був рукоположений у сан диякона в серпні 1916 року і продовжував служіння в Шогришському. У 1918 році, після встановлення радянської влади, почалися арешти священнослужителів. Влітку 1918 року в Ірбітському повіті було введено військовий стан, і обстановка ставала все більш напруженою. 28 липня/10 серпня, в день Смоленської ікони Божої Матері, Миколай був відправлений на громадські роботи і незабаром убитий більшовиками. Точна дата і місце його смерті невідомі, але, ймовірно, це сталося в селі Шогришському або на станції Єгоршино. Наприкінці 1918 - на початку 1919 року ім'я отця Миколая було включено до списку вбитих священнослужителів Єкатеринбурзької єпархії. У 2002 році священномученик Миколай був прославлений у Соборі новомучеників і сповідників Російських від Єкатеринбурзької єпархії.