Миколай П'ятницький, пресвітер

Священномученик Миколай народився 3 березня 1884 року в місті Лодейне Поле, Санкт-Петербурзької губернії, в родині псаломщика Олексія Пятницького. Після закінчення духовного училища він почав служити псаломщиком у храмі села Кривий Пояс, а потім був переведений у храм села Кривандіно Рязанської губернії. У 1913 році Микола Олексійович був рукоположений у сан священника в Тюмені. У 1919 році, під час окупації Тюмені військами Колчака, він разом з білими відступив до Томська, але, усвідомивши, що білий рух буде розгромлений, повернувся до Тюмені. У 1921 році священик був переведений в один із храмів міста Ялуторовська, де служив до 1931 року. У 1931 році Тюменське ОГПУ заарештувало священика, і він провів близько шести місяців у в'язниці. Після звільнення переїхав до Московської області і служив у храмі села Микольський Погост. 29 жовтня 1937 року отець Миколай був заарештований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та ув'язнений у Таганську в'язницю в Москві. Він відкинув всі звинувачення. 14 листопада трійка НКВД засудила його до розстрілу. Священик Микола Пятницький був розстріляний 16 листопада 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.