Миколай Розанов, Звенигородський, пресвітер

Священномученик Миколай народився 1867 року в селі Муромцево Дмитровського району Московської губернії в родині священника Петра Олексійовича Розанова. Він вступив до Вифанської духовної семінарії, але закінчив лише два класи. У 1890 році був рукоположений у диякони, а в 1905 році – у священники. Служив у різних храмах, зокрема в храмі Архангела Михаїла в Москві та Вознесенській церкві в Звенигороді. З 1901 року викладав церковно-славянську мову та Закон Божий у церковно-приходських і земських школах. У 1928 році був возведений у сан протопресвітера і нагороджений митрою. 18 березня 1938 року був арештований за доносом, у якому стверджувалося, що він поширює контрреволюційні ідеї. 21 березня 1938 року його арештували і помістили в звенигородську тюрму. На допиті він заявив, що служив священником до моменту арешту. 7 червня 1938 року трійка НКВД засудила його до розстрілу. 4 липня 1938 року його розстріляли і поховали в безіменній масовій могилі на полігоні Бутово під Москвою.