Миколай Варжанський

Мученик Миколай народився 25 листопада 1881 року в Овруцькому повіті Волинської губернії в родині чиновника Георгія Варжанського. З юних років він прагнув до православ'я і вступив до Духовної семінарії, а потім до Московської Духовної академії, яку закінчив у 1907 році зі ступенем кандидата богослов'я. У 1907 році Миколай одружився на Зінаїді, дочці протоієрея Неофіта Любимова, і їхня діяльність у проповіді слова Христового була увінчана мученицьким вінцем. У 1908 році він був призначений на посаду помічника проти-сектантського місіонера, а потім – московського єпархіального місіонера. Миколай Юрійович боровся з пияцтвом, організувавши Варнавинське товариство тверезості, де проводив лекції, запрошуючи відомих професорів. Він написав і видав близько сорока книг і брошур, зокрема «Добре сповідання. Православний проти-сектантський катехізис», що вийшов у 1910 році. Книга швидко розійшлася, і в 1912 році вийшло друге видання. Після Лютневої революції його просвітницька діяльність ускладнилася. 24 квітня 1917 року його заарештували під час лекції, що проводилася у Варнавинському товаристві тверезості. У 1918 році Миколай Юрійович був засуджений до розстрілу, а 31 травня його ув'язнили в Бутирську в'язницю. Він був розстріляний і похований на пустирі за огорожею Калитниківського кладовища в Москві.