Микита Сухарев

Мученик Микита Андрійович Сухарев народився 1876 року в селі Починки Єгор’євського повіту Рязанської губернії (нині Московської області) у селянській родині. Закінчив сільську школу і працював в Орехово-Зуєво на ткацькій фабриці. У 1939 році в Орехово-Зуєво закрили останній діючий храм Різдва Богородиці, збудований у 1901 році. Микита Андрійович та церковний староста, мученик Димитрій Волков, домагалися від влади відкриття храму. Влада відмовила під приводом необхідності ремонту будівлі церкви. Парафіяни зібрали гроші, сплатили всі податки й відремонтували храм. Але міськрада та Мособлисполком дозволу не дали. Віруючі звернулися зі скаргою на місцеву владу та з проханням про відкриття храму до Верховної Ради РСФСР. Один із членів церковної двадцятки був завербований місцевим відділом НКВС як таємний інформатор і доносив на своїх братів і сестер у Христі. На підставі його доносів 23 червня 1941 року церковний староста та Микита Андрійович, які відігравали активну роль у боротьбі за храм, були заарештовані та ув’язнені. Цих віруючих літніх людей звинуватили у контрреволюційній діяльності, але вони не визнали себе винними. У зв’язку з початком війни слідчі та підслідні були відправлені до Омська. Особлива нарада при НКВС засудила Микиту Андрійовича до 5 років заслання в Омську область, але від нестерпних умов утримання в першій омській в’язниці Микита Андрійович помер 4 липня 1942 року і був похований у безіменній могилі. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських 27 березня 2007 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви.