Міна

Святий великомученик Міна, родом єгиптянин, був воїном і служив у місті Котуані під керівництвом центуріона Фірміліана під час царювання імператорів Діоклетіана та Максиміана (284–305). Коли співправителі почали жорстоке в історії гоніння на християн, святий не побажав служити гонителям і, залишивши службу, пішов у гори, де трудився в пості та молитві. Якось під час язичницького свята святий прийшов у місто, в якому раніше служив. У розпал святкових ігрищ, дивитися на які зійшлося все місто, пролунав викриваючий голос угодника Божого, який проповідував віру в Христа, Спасителя світу.

Перед судом правителя Пірра святий мужньо сповідав свою віру і сказав, що прийшов сюди, щоб викрити всіх у злочестя. Святий Міна відкинув пропозицію принести жертву язичницьким богам, прийняв найжорстокіші муки, після яких був обезголовлений у 304 році. Тіло святого мученика наказано було спалити. Християни вночі зібрали в згаслому багатті вцілілі останки мученика, які поклали в храмі його імені, побудованому після припинення гонінь на місці страждань і смерті великомученика Міни.