Митрофан (Краснопольський), архієпископ Астраханський

Священномученик Митрофан (в миру Іван Васильович Краснопольський) народився 22 жовтня 1869 року в слободі Олексіївка Воронезької губернії. Він навчався в сільській школі і був першим учнем. Після закінчення Духовної школи вступив до Воронезької Духовної семінарії, де в 1890 році одружився і був рукоположений у сан диякона. Після смерті дружини в 1893 році вступив до Київської Духовної академії, де в 1896 році прийняв чернечий постриг з ім'ям Митрофан. У 1902 році був призначений інспектором Іркутської Духовної семінарії, а в 1907 році став єпископом Гомельським. У 1912 році був затверджений єпископом Мінським і Туровським, де активно боровся з католицькою пропагандою. В умовах Першої світової війни розвинув благодійну діяльність, організовуючи допомогу мирним жителям і єпархіальні лазарети для поранених. 11 липня 1916 року призначений єпископом Астраханським. З першого дня служіння проявляв турботу про паству, організовуючи допомогу біженцям і створюючи лазарети. У березні 1917 року, після лютневої революції, закликав паству підкорятися Тимчасовому уряду, відчуваючи тривогу за духовний стан суспільства. В Астрахані зіткнувся з революційним рухом серед духовенства, але його авторитет дозволив зберегти довіру пастви. У 1917 році активно готувався до Всесвітнього Помісного Собору, виступаючи за відновлення Патріаршества і канонізацію святителя Йосифа, митрополита Астраханського. Собор ухвалив рішення про його канонізацію 18 квітня 1918 року. 8 червня 1918 року був арештований і звинувачений у контрреволюційній діяльності. Незважаючи на клопотання про його звільнення, він не був відпущений. У ніч страти 23 червня 1918 року був розстріляний. Його тіло було таємно поховане віруючими з почестями.