Неділя 3-тя після П'ятидесятниці (Галицьких, Одеських святих тощо)
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
У третю неділю після П’ятидесятниці Православна Церква згадує слова Христові про важливість Небесного Царства.
На божественній літургії цього дня читається наступний євангельський уривок: “Світильником тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим; коли ж око твоє буде нечистим, то і все тіло твоє темним буде. Отже, якщо світло, що в тобі, є темрявою, то яка ж тоді темрява?
Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні. Задля цього кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг? Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не набагато кращі за них? Та й хто з вас, турбуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? І про одяг чого піклуєтесь? Подивіться на лілеї польові, як вони ростуть: не трудяться і не прядуть; кажу ж вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них; якщо ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так зодягає, то хіба не набагато краще зодягне вас, маловіри! Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися? Бо всього цього язичники шукають; знає бо Отець ваш Небесний, що ви маєте потребу в усьому цьому. Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам” (Євангеліє від Матфея 6:22-33)
Сьогоднішнє євангельське читання зачіпає дуже важливу і дуже болючу, особливо для наших сучасників, тему співвідношення пріоритетів у духовному житті і піклуванні про матеріальний добробут. Господь говорить: “Не можна служити двом панам. Не можна служити, з одного боку, Богові, а з іншого боку, мамоні”, тобто матеріальному, богові матеріального добробуту.
Здавалося б, заклик Христовий, загалом, виглядає цілком провокаційним. Він наводить у приклад птахів, які не працюють, але в той же самий час мають усе найнеобхідніше. Він порівнює людський багатий одяг з квіткою польової трави, яка набагато досконаліша за виріб людських рук. У результаті Христос закликає не піклуватися про те, що їсти, що пити, у що одягнутися, бо саме цього, передусім, шукають язичники – прості люди, які намагаються духовними механізмами забезпечити собі матеріальний добробут.
Насправді Господь зовсім не проти того, щоб ми працювали, щоб ми чесною працею заробляли собі кошти і жили без якоїсь особливої гострої нужди і матеріальних проблем. Йдеться про інше, про те, що дуже часто в цій круговерті піклування про свій добробут ми витісняємо найголовніше на периферію. Ми намагаємося спочатку зробити все те, що є зрозумілим для нас, а тільки після цього збираємося зайнятися високими, духовними і вкрай важливими сутнісними питаннями.
Насправді все з точністю до навпаки. І про це каже Господь в останніх словах сьогоднішнього Євангелія, Він закликає нас: “Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам“. Наш сучасник дуже часто виявляється спантеличеним, куди розмістити ті чи інші свої матеріальні капітали. У християн є найкращий банк, який ніколи не банкрутує, якому ніколи не страшні ніякі ні війни, ні революції, ні форс-мажори.