Никодим (Кротов), архієпископ Костромський

Народився 29 листопада 1868 року в селі Погрешино Костромської губернії в родині священника. Закінчив духовне училище та семінарію, був рукоположений у священники до Петро-Павлівської церкви села Тезино. Після втрати дружини та дитини прийняв монашество під іменем Нікодим і продовжив навчання в Київській духовній академії. 10-11 листопада 1907 року був хіротонізований на єпископа Аккерманського, вікарія Кишинівської єпархії. В умовах революційних заворушень та націоналістичних рухів залишався вірним Церкві, протистояв автокефальним тенденціям та активно працював на благо православ'я. Об'їжджав єпархію, проводив духовні бесіди, піднімав питання віри та моралі. У 1911 році був призначений єпископом Чигиринським. Під час Першої світової війни дбав про біженців і поранених, активно підтримуючи армію. Після революції 1917 року та Громадянської війни зазнав арешту та заслання, але продовжував служіння, відстоюючи інтереси Церкви. У 1922 році був арештований і засуджений на вісім років позбавлення волі, але незабаром звільнений. У 1932 році призначений на Костромську кафедру, де продовжував активно служити. 4 грудня 1936 року був арештований і засуджений до заслання в Красноярський край. У Ярославській тюрмі, незважаючи на важкий стан здоров'я, продовжував сповідувати віру. 21 серпня 1937 року помер у тюремній лікарні, залишивши після себе приклад стійкості та вірності Христу в тяжкі часи.