Микола
(Касаткін), Японський рівноапостольний, архієп.
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
У світі Іван Дмитрович Касаткін, народився 1 серпня 1836 р. у селі Березі Смоленської губернії. Блискуче закінчивши Смоленську Духовну семінарію, 1857 р. він був прийнятий до Санкт-Петербурзької Духовної Академії. Закінчуючи академію, у ньому виявилося покликання Боже проповідувати православну віру в Японії. Подавши відповідне прохання, 24 червня 1860 р. Іоанн був пострижений у чернецтво з ім'ям Микола. У липні 1860 р. ієромонах Микола виїхав на місце свого служіння в Хокодаті.
Спочатку проповідь Євангелія в Японії здавалася зовсім немислимою. Вісім років пішло на те, щоб вивчити країну: народ, мову, звичаї та звичаї. У 1869 р. було прийнято рішення: «Утворити для проповіді між японськими язичниками слова Божого особливу Російську Духовну Місію», начальником якого було призначено зведений у сан архімандрита отець Миколай. У 1871 р. в Японії почалося гоніння на християн, і багато з них були піддані переслідуванням. У 1873 р., коли гоніння дещо зменшилися, архімандрит Миколай приступив до будівництва в Токіо церкви і потім — духовного училища. До 1874 р. при Місії в Токіо діяли чотири катехизаторські училища, семінарське, жіноче і причетницьке, а в Хокодаті два училища — для хлопчиків і дівчаток. У другій половині 1877 р. місією став регулярно видаватися журнал «Церковний Вісник». До 1878 р. у Японії налічувалося 4115 християн. Богослужіння в громадах та викладання проводилося рідною мовою. Почали видаватися духовно-моральні книги.
У 1880 р., 30 березня, у Троїцькому соборі Олександро-Невської лаври відбулася хіротонія архімандрита Миколи на єпископа Токійського. Святитель Миколай із ще більшою старанністю став продовжувати свої апостольські праці. Він завершив будівництво собору Воскресіння Христового в Токіо, а також взявся за новий переклад богослужбових книг, склав японською мовою Православний Богословський словник.
У період російсько-японської війни 1905 р. на частку святителя та його пастви випали важкі випробування, але він з честю переніс їх. Він допомагав російським військовополоненим у їхніх тяжких умовах. За ці подвижницькі праці святий був зведений у сан архієпископа.
У 1911 р., коли виповнилося півстоліття місіонерської роботи святителя Миколая, було вже 266 громад Японської Православної Церкви, до складу яких входило 33 017 православних мирян, 1 архієпископ, 1 єпископ, 35 ієреїв, 6 дияконів6, 14 проповідників-катехізаторів.
Сам святитель усім своїм життям являв приклад істинного духовного провідника, повністю відданого своєму служінню.
3 лютого 1912 р., на 76-му році життя, просвітитель Японії архієпископ Микола мирно відійшов до Господа. 10 квітня 1970 р. святитель Миколай за свої рівноапостольські праці у справі освіти японського народу був зарахований до лику святих. У Японії святитель Миколай шанується як великий праведник і особливий молитовник перед Господом.
Николай (Касаткин), Японский равноапостольный, архиеп.: Святой равноапостольный Николай, архиепископ Японский
Николай Японский
Святой равноапостольный Николай, архиепископ Японский, в миру Иван Димитриевич Касаткин, родился 1 августа 1836 года в Березовском погосте, Вольского уезда, Смоленской губернии, где его отец служил диаконом. Пяти лет он потерял мать. Окончив Бельское духовное училище, а затем Смоленскую духовную семинарию, в 1857 году Иван Касаткин поступил в Санкт-Петербургскую духовную академию. 24 июня 1860 года в академическом храме Двенадцати Апостолов епископ Нектарий совершил пострижение его в монашество с наречением имени Николай. В день памяти первоверховных апостолов Петра и Павла, 29 июня, инок Николай был посвящен во иеродиакона, а 30 июня - в престольный праздник академического храма - в сан иеромонаха. Затем по его желанию отец Николай был назначен в Японию, настоятелем консульского храма города Хакодате.
Сначала проповедь Евангелия в Японии казалась совершенно немыслимой. По словам самого отца Николая, "тогдашние японцы смотрели на иностранцев, как на зверей, а на христианство, как на злодейскую церковь, к которой могут принадлежать только отъявленные злодеи и чародеи". Восемь лет ушло на то, чтобы изучить страну, народ, язык, нравы, обычаи тех, среди кого предстояло проповедовать, и к 1868 году паства отца Николая насчитывала уже около двадцати японцев. В конце 1869 года иеромонах Николай в Петербурге доложил Синоду о результатах своей работы. Было принято решение: "Образовать для проповеди между японскими язычниками Слова Божия особую Российскую Духовную Миссию". Отец Николай был возведен в сан архимандрита и назначен начальником этой Миссии. Вернувшись в Японию, будущий святитель передал Хакодатскую паству иеромонаху Анатолию, а сам перенес центр Миссии в Токио. В 1871 году в стране началось гонение на христиан, многие подвергались преследованиям (в том числе первый православный японец, знаменитый впоследствии миссионер-священник Павел Савабе). Только к 1873 году гонения несколько прекратились, и стала возможна свободная проповедь христианства.
В тот же год архимандрит Николай приступил к строительству в Токио церкви и школы на пятьдесят человек, а затем и духовного училища, которое в 1878 году было преобразовано в семинарию.
В 1874 году в Токио прибыл Преосвященный Павел, епископ Камчатский, чтобы рукоположить во священный сан рекомендуемых архимандритом Николаем кандидатов из местного населения. К этому времени при Миссии в Токио действовали четыре училища - катихизаторское, семинарское, женское, причетническое, а в Хакодате два - для мальчиков и девочек. Во второй половине 1877 года Миссией стал регулярно издаваться журнал "Церковный вестник". К 1878 году в Японии насчитывалось уже 4115 христиан, существовали многочисленные христианские общины. Богослужение и преподавание на родном языке, издание книг религиозно-нравственного содержания - вот средства, которые позволили Миссии добиться за короткий срок столь значительных результатов.
30 марта 1880 года в Троицком соборе Александро-Невской Лавры состоялась хиротония архимандрита Николая во епископа. Вернувшись в Японию, святитель с еще большим усердием стал продолжать свои апостольские труды: завершил строительство собора Воскресения Христова в Токио, принялся за новый перевод Богослужебных книг, составил на японском языке особый православный Богословский словарь.
Большие испытания выпали на долю святителя и его паствы в период русско-японской войны. За свои подвижнические труды в эти тяжелые годы он был удостоен возведения в сан архиепископа.
В 1911 году исполнилось полвека с тех пор, как молодой иеромонах Николай впервые ступил на японскую землю. К тому времени в 266 общинах Японской Православной Церкви было 33017 христиан, 1 архиепископ, 1 епископ, 35 священников, 6 диаконов, 14 учителей пения, 116 проповедников-катихизаторов.
3 февраля 1912 года, на 76-м году жизни, просветитель Японии архиепископ Николай мирно отошел ко Господу. Священный Синод Русской Православной Церкви 10 апреля 1970 года вынес акт о прославлении святителя в лике равноапостолов, ибо в Японии святой уже давно был чтим как великий праведник и молитвенник пред Господом.