Никон (Бєляєв), Оптинський, ієромонах

Преподобний Нікон Оптинський, сповідник, народився 26 вересня 1888 року в Москві. У дитинстві він і його молодший брат Іван прагнули до духовного життя і вирішили піти в монастир, обравши Оптину пустинь. 24 лютого 1907 року брати прибули в Оптину, де їх прийняв старець Варсонофій, який особливо відзначив Миколу. 9 грудня 1907 року їх прийняли в число скитської братії. Микола став близьким учнем старця Варсонофія, який готував його до своїх наступників. У квітні 1910 року Микола був пострижений у рясофор, а 24 травня 1915 року — у мантію, отримавши ім'я Нікон. 10 квітня 1916 року він був рукоположений в ієродиякона, а 3 листопада 1917 року — в ієромонаха. Після Жовтневої революції Оптина була закрита, почалися гоніння. Преподобний Нікон, незважаючи на труднощі, продовжував служити і дбати про монастир. Його арештували 17 вересня 1919 року, а влітку 1923 року монастир остаточно закрився. Преподобний Нікон став останнім оптинським старцем, приймаючи народ і даючи поради. Вигнаний з обителі в червні 1924 року, він оселився в Козельську, служив у Успенському храмі і продовжував виконувати пастирський обов'язок. Арештований у червні 1927 року, він провів три роки в таборі "Кемперпункт". Після звільнення його вислали в Архангельську область, де у нього виявили важку форму туберкульозу. Преподобний Нікон смирився з Божою волею. 3/16 серпня 1930 року його перевели в місто Пинега, де він страждав від хвороби і нужди. Отець Петро, також засланець, доглядав за ним. Преподобний Нікон, незважаючи на фізичні страждання, зберігав радість і світло в душі. 25 червня/8 липня 1931 року він причастився і мирно відійшов до Господа. Його поховали на кладовищі села Валдокур'є, де пам'ять про нього жива в серцях віруючих.