Никон Сухий, Печерський

Блаженний Нікон народився в Києві, з благородних батьків, і став ченцем у Печерському монастирі. Під час вторгнення половців він був захоплений і мучений три роки, відмовляючись від викупу від своїх родичів, вважаючи, що це воля Божа. Він терпів жорстокі муки, але продовжував молитися і дякувати Господу. Нікон передбачив свою свободу, сказавши, що Христос звільнить його. На третій день, коли його охороняли, він став невидимим і був перенесений до Печерської церкви, де його зустріла братія. Він не дозволив зняти з себе кайдани, поки не переконався, що це воля Божа. Після укладення миру з половцями, той, хто тримав його в полоні, прийшов до монастиря, прийняв хрещення і став ченцем, служачи Нікону. Блаженний також творив чудеса, зцілюючи полонених від голоду і допомагаючи своєму мучителю, який, перебуваючи при смерті, покаявся і був зцілений. Нікон називається 'сухим' через свої муки і рани. Він зберіг віру і добрі справи, отримавши від Бога нетлінне тіло і вінець слави. Його життя є прикладом стійкості і відданості Богу.