Олександр Архангельський, пресвітер

Священномученик Олександр Іванович Архангельський народився в 1891 році в селі Рикова Слобода Рязанської губернії в родині псаломщика. Навчався в духовній семінарії, яку не закінчив через початок революції. Закінчивши пастирські курси, служив псаломщиком. У 1921 році був висвячений у сан диякона, потім — у сан священика і служив у храмі в селі Пашнево Орехово-Зуєвського району Московської області. Восени 1937 року влада допитала одного з неправдивих свідків, який показав, що отець Олександр, зокрема, на похоронах своєї дружини говорив: «Нехай, хоча і влаштовують гоніння на Церкву комуністи, але релігія буде існувати; рано чи пізно, але прийде кінець цій владі». Священик був заарештований і ув'язнений у Таганській в'язниці в Москві. На допиті його примушували визнати себе винним в антирадянській агітації. Свою провину отець Олександр категорично відкинув. Трійка НКВС по Московській області засудила отця Олександра до розстрілу. 25 листопада 1937 року на полігоні Бутово під Москвою священик Олександр Архангельський прийняв мученицьку смерть через розстріл. Похований у загальній безіменній могилі. Прилучений до лику святих новомучеників і сповідників Російських 26 грудня 2001 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви.