Олександр Петропавловський, пресвітер

Олександр Васильович Петровапловський народився в дворянській родині, рано втратив батька і з дитинства співав у церковному хорі. Після закінчення Ярославської духовної семінарії служив псаломщиком, потім дияконом у селі Рибниці. У 1929 році був рукоположений у сан священника і призначений до церкви в селі Брейтово, де його родина зіткнулася з важкими нестатками. ОГПУ конфіскувало майно родини, і двоє його дітей померли від пневмонії. У середині 30-х років його перевели до церкви Святого Архангела Михаїла в селі Прозорово, де він продовжував терпіти переслідування. Отець Олександр був освіченим і милосердним пастирем, який відмовлявся від компромісів з владою заради збереження духовності. У 1937 році його заарештували за звинуваченням в антирадянській агітації. Незважаючи на тортури, він не визнав провини і був розстріляний 16 листопада 1937 року. Реабілітований 16 вересня 1959 року, прославлений Архієрейським Собором РПЦ у 2000 році.