Олександр Саульський, пресвітер

Святий Олександр народився 8 серпня 1876 року в селі Очесо-Рудня Гомельського повіту Могильовської губернії в родині священика Ієрофея Саульського. У 1899 році закінчив Могильовську духовну семінарію, а в 1903 році був рукоположений у диякона і священика, служив у Троїцькому храмі в селі Мхінічі. З 1912 по 1917 рік служив полковим священиком, виконуючи свої обов'язки під ризиком для життя під час бойових дій. За бездоганну службу був зведений у сан протоієрея і з 1926 року служив у Знаменській церкві в Тихвіні, був благочинним 1-го Тихвінського благочинства. На початку 1930-х років його викликали свідком у справах арештованого духовенства. У 1932 році його викликали у справі священика Іоанна Сарви, якого звинуватили в підтримці митрополита Йосипа. Отець Олександр відмовився від їхнього прохання, і вони звернулися до священика Іоанна, який також відмовився. 1 січня 1934 року його заарештували і ув'язнили. На допиті він заперечував провину, але під тиском підписав свідчення, в яких згадував політичні питання, що обговорювалися серед духовенства. 26 лютого 1934 року трійка ОГПУ засудила його до п'яти років ув'язнення в концтаборі, а 7 березня його відправили до Севвостоклагу. Заарештований на початку 1938 року, він відповів цього разу, що не знає про існування контрреволюційної групи і не вів антирадянської агітації.