Орест Тіанський (Каппадокійський)

У часи злого імператора Діоклітіана, сановник Максиміан отримав владу і вирушив до Каппадокії, де дізнався про християнина Ореста, який навчав народ шанувати Ісуса Христа. Максиміан привів Ореста на суд і вимагав від нього принести жертву ідолам, але святий відмовився, заявивши, що поклоняється тільки Єдиному Богу. Орест зазнав жорстоких катувань: його били, палили розпеченим залізом і голодували в темниці. Незважаючи на страждання, він залишався стійким і молився Господу, просячи про допомогу. Після семи днів голодування його знову привели на суд, де Максиміан погрожував йому ще більшими муками. Святий Орест був прив'язаний до дикого коня і тягнувся через терня та каміння, де і віддав свій дух Господу. Його тіло було скинуто в ріку, але якийсь світлий чоловік зібрав мощі святого і поховав їх на горі поблизу міста Тіани. У 1685 році, під час підготовки житія до друку, автор отримав одкровення від святого Ореста, який з'явився йому у сні і показав свої рани, підтверджуючи, що страждав більше, ніж було написано.