Пантелеймон (Аржаних), ігумен

Народився 29 червня 1872 року в селі Залипаївка Федоровської волості Малой Архан­гельської губернії в сім'ї селянина Тимофія Аржаних. У хрещенні був наречений Павлом. З юних років допомагав батькові в господарстві, працював пастухом і на фельдшерських курсах. У 1898 році звільнений з армії, став фельдшером у Житомирській губернській лікарні та навчався у Волинській фельдшерській школі. У 1900 році вирушив в Оптину Пустинь, де пробув послушником близько семи років. Настоятель монастиря, архімандрит Ксенофонт, постриг його в мантію з іменем Пан­те­леймон. У 1909 році рукоположений у ієродиякона, а в 1911 році – в ієромонаха. Ніс службу фельдшера в монастирській лікарні. У 1914 році обраний казначеєм монастиря, служив у храмах Лихвина, Мещовська та Одоєва. У 1925 році приїхав до Козельська і став служити в Никольській церкві. 26 червня 1926 року возведений в ігумени, але після закриття монастиря повернувся до Козельська. У Козельську утворився монастир без стін, де жили монахи з закритих обителей. 9 червня 1930 року в Козельську сталося зіткнення селян з міліцією, після чого влада заарештувала частину монахів, включаючи ігумена Пан­те­леймона, звинувативши їх у підбурюванні до повстання. 27 листопада 1930 року трійка ОГПУ засудила його до десяти років ув'язнення, потім термін був скорочений до п'яти років. Після звільнення працював псаломщиком у Введенському храмі в Єльці. 16 вересня 1937 року арештований і ув'язнений у липецькій тюрмі. На допитах не визнавав себе винним у пред'явлених обвинуваченнях. 15 листопада 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу. Ігу­мен Пан­те­леймон (Аржаних) був розстріляний 29 листопада 1937 року і похований у загальній безіменній могилі.