Пантелеймон Богоявленський, пресвітер

Священник Пан­те­лей­мон Бо­го­яв­лен­ський народився близько 1881 року в Псковській губернії в сім'ї псаломщика. Закінчив Псковську Духовну семінарію в 1903 році і був призначений псаломщиком у Нікольський храм Олександрівського Посада. У 1907 році був рукоположений у сан диякона, а в 1908 році — у сан священника до храму Казанської ікони Божої Матері Благовіщенського жіночого монастиря. Монастир був заснований у 1898 році і мав соціальне служіння, виховуючи дівчаток-сиріт. У 1911 році отець Пан­те­лей­мон був переведений на місце священника в село Верхній Острів, а потім до Лопухінської інвалідної церкви Святителя Миколая в погост Карачуниці. У цьому домі піклування про воїнів-інвалідів він служив для колишніх захисників Вітчизни. Незабаром його здібності до проповіді були помічені, і він був переведений до Пскова в Свято-Троїцький собор як другий священник. Отець Пан­те­лей­мон активно проповідував, прагнучи роз'яснити істинні християнські цінності та протистояти політичній та релігійній пропаганді. Він також займався викладацькою діяльністю в Псковському Духовному училищі. У 1914 році був нагороджений каміловкою за старанність у служінні. В жовтні 1917 року відбувся більшовицький переворот. Навесні 1918 року священник Пан­те­лей­мон був розстріляний без суду і слідства ворогами Християнської Церкви за свої проповіді. Його загибель була зафіксована в журналі «Щотижневик ВЧК», де він був згаданий як розстріляний за поширення підроблених чуток. Отець Пан­те­лей­мон був убитий за сміливу проповідь проти ворогів Святої Христової Церкви, йому було 37 років, і він служив у священному сані 11 років. Священномученик Пан­те­лей­мон Бо­го­яв­лен­ський став покровителем Псковського краю, молячись і предстательствуючи перед Престолом Божим.